Україна зриває війну Росії та переносить її на територію ворога. РФ наразі не може приборкати власну невизначеність. Про це у колонці для Financial Times пише політолог Лоуренс Фрідман.
У першій половині 2023 року домінували спекуляції про те, коли і як Україна почне свій великий наступ, щоб звільнити контрольовану Росією територію. На полігонах в Україні та Європі готувалися свіжі батальйони. Аналітики, військові експерти та чиновники широко обговорювали найбільш ймовірну мету - пройти російську оборону в бік Чорного моря. Єдиною невизначеністю був час. Коли в червні 2023 року розпочався наступ, несподіванок було мало. Російська оборона була добре підготовлена. Українській армії не вистачало техніки, підготовки, авіаційної підтримки та командних структур для досягнення великого прориву.
З кінця минулого року Росія почала власний наступ. Йому сприяли затримки Києва з мобілізацією додаткових військ і блокування допомоги від США. Росіяни завдавали ударів по обороні України смертоносними плануючими бомбами та непрерывными штурмами. Росія зазнала величезних втрат у людях і техніці, але з її економікою, налаштованою на війну та новобранцями, щоб компенсувати втрати, вона продовжувала, повільно відтісняючи українців, захоплюючи зруйновані міста та села.
Україна досягла певного успіху, виштовхнувши російський флот із Чорного моря, вразивши нафтопереробні заводи та наклавши високі витрати на російську армію за невеликі прибутки. Тим не менш, кумулятивний вплив був виснажливим і деморалізуючим. Найкращою пропонованою стратегічною порадою було виснаження російських сил, доки не з’являться більш навчені війська, запаси боєприпасів та обладнання. Ще одна спроба наступу виявилася занадто ризикованою. На цьому тлі йшла мова про припинення вогню та переговори. Оскільки його сили користувалися ініціативою, диктатор Володимир Путін не проявляв особливого інтересу до будь-якої іншої угоди, окрім як на своїх максимальних умовах.
Сміливий рейд
6 серпня українські війська застали всі зненацька та розпочали новий наступ, просунувшись через кордон у Курську область. Початкова реакція навіть деяких українських аналітиків, була такою, що це було скоріше божевілля, ніж геніальний план, пожертвування дорогоцінними військами заради показової, але безглуздої операції замість того, щоб зміцнити оборону Донецька, яка пережила важкий тиск. Це виглядало як марнославний проект, розроблений президентом Володимиром Зеленським і його головкомом Олександром Сирським, щоб справити враження на партнерів і підняти моральний дух, але не отримати довготривалу вигоду. Але через кілька днів настрій змінився.
"Це був не просто сміливий рейд кількох сотень військ, а комбінована операція за участю кількох бригад. Вони швидко просуваються, захоплюючи території та полонених. З 2023 року винесли уроки. Оперативна безпека була і залишається жорсткою. Комунікації ворога були забиті, використовувалися досвідчені війська, а не новобранці, з'явились українські літаки, російські опорні точки обійшли. За тиждень після початку операції українці стверджують, що захопили до 1000 км російської території (набагато більше, ніж Росія встигла за останні вісім місяців), з більш ніж 80 селами під їхнім контролем, включаючи місто Суджа. Атаки безпілотників на російські аеродроми та ППО підкріплюють операцію", - пише Фрідман.
Путін не міг заперечити серйозність ситуації, враховуючи, що евакуювали близько 200 000 людей з прикордонних регіонів. Намагаючись визнати, що Росія зазнала вторгнення, він називає дії України тероризмом і провокацією. Він призначив керівником операції в регіоні Олексія Дюміна, свого колишнього охоронця та довіреного лояльного співробітника, а ФСБ, яка відповідає за внутрішню безпеку, взяла на себе керівництво військовими.
Вторгнення бентежить Путіна
Природним припущенням є те, що, подолавши шок, у Росії не буде проблем з витісненням українців. Але РФ направила свою армію на завоювання України. Їй не вистачає достатніх потужних резервів, щоб залучити їх для вигнання українців з Курщини. Командування й управління здаються поганими. Логістика порушується. Елементарні помилки призвели до того, що одна колона військ сильно постраждала. Є повідомлення про те, що українські підрозділи потрапили в засідку або застрягли в інтенсивних боях, але вони все одно користуються ініціативою та захоплюють більше території.
"Перенапружені сили та ослаблені лінії постачання є ризиком для України. Деякі підрозділи можуть бути відрізані й не зможуть відступити. Києву потрібно буде вирішити, яку територію він хоче утримувати та скільки ще військ він наважиться залучити до цієї операції, але наразі він максимально використовує невизначеність Росії", - зазначив політолог.
Зеленський заявив, що ця операція наблизить мир. Фрідман вважає, що ці події, безсумнівно, бентежать Путіна, але він може просто подвоїти армію, як у вересні 2022 року після останнього успішного наступу України. Тоді він наказав люто атакувати міста України та мобілізувати ще більше росіян. Але його економіка перегрівається і страждає від нестачі робочої сили. Тепер він має пояснити свою заяву про те, що "будь-яке мирне врегулювання має враховувати нові територіальні реалії".
"Цілком можливо, що український наступ здебільшого спрямований на захоплення території для подальших переговорів і взяття полонених для обміну на військовополонених. Якщо Київ зможе зберегти це, тоді стратегічний вплив може бути суттєвим, максимально перемістивши бойові дії на територію Росії, послабивши тиск на оборонні лінії України, оскільки Росія змушена скоротити власні наступальні операції", - підсумував політолог.
Операція ЗСУ в Курській області - актуальне
ЗСУ продовжують просуватися в Курській області, і, за даними аналітиків DeepState, взяли під контроль село Внєзапноє. Водночас у DeepState зазначили, що росіяни просунулися біля Піщаного і в Красногорівці Донецької області.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в Курській області РФ під контролем ЗСУ вже понад 80 населених пунктів. На цій території було створено військову комендатуру на чолі з генерал-майором Едуардом Москальовим.
16 серпня у ЗСУ показали перші години наступу в Курській області.
Військові зазначили, що ретельна підготовка, раптовість та інформаційна тиша стали визначальними на початковому етапі операції.
