Церкви не розпадаються так швидко, як держави. Католицизм, приміром, пережив падіння Римської імперії. І навіть сьогодні Папа Римський благословляє світ з площі Святого Петра, ніби вона досі центр великої і могутньої держави.
Рівно так само, як Римська імперія живе всередині церкви, так досі животіє і Російська імперія, пише Der Spiegel. Видання нагадує, що Білорусь і Україна незалежні вже 27 років. Але в релігійній площині вони досі значною мірою підпорядковані Москві. А патріарх РПЦ Кирил вважає себе лідером вірян Києва і Мінська.
Так було донедавна. Розпад СРСР почав відбуватися також у церкві. Україна отримала духовну незалежність від Москви. І це настільки потужна зміна, що вона може розділити все православне християнство. Гірше те, що воно може дати поштовх новому спалаху насильства в Україні, який влаштує зловісний Кремль. Президент Росії Володимир Путін і його прес-секретар вже пообіцяли «захищати» інтереси вірян в Україні. І це схоже на нове виправдання для вторгнення у сусідню країну.
Читайте такожNew York Times: Релігійна битва між Україною і Росією вплине на політику в Греції
Щоб пояснити суть церковної суперечки, потрібно трохи в ній розібратися. Релігія, націоналізм і політика дуже тісно сплелися у боротьбі за виборців, привабливу нерухомість, геополітичний вплив і те, як православ’я позиціонує себе у відносинах до інших християн. Конкурентами в конфлікті видання називає лідера РПЦ Кирила і Вселенського патріарха Варфоломія. Перший з них очолює наразі одну з найбільш чисельних православних конфесій у світі. Кирил керує багатою церквою, яку підтримує Путін. За це духовний лідер росіян допомагає президенту на виборах. Вони обоє вважають, що Росія – це консервативна фортеця, яка бореться з розбещеним Заходом.
Антагоніст російського патріарха – Варфоломій І, який очолює Вселенський престол у Константинополі. На відміну від Кирила, він бідний, мов церковна миша. У нього значно менше грошей і вірян не в останню чергу тому, що Туреччина сьогодні – мусульманська країна. А християнська меншина з неї або була виселена, або втекла в ході історії. Однак, Варфоломій має особливий статус Вселенського патріарха, що означає, що він відповідає за весь світ. Константинополь колись був центром православного християнства. Навіть після завоювання турками в 1453 році, церква в місті діє так, ніби нічого не сталося.
На відміну від Папи Римського, який править об’єднаною церквою, Вселенський патріарх користується лише статусом найбільш шанованого з більш ніж десятка інших православних лідерів. Він перший серед рівних. Але якщо хтось і може дати Україні церковну незалежність, то це саме він. Власне, саме Константинополь колись підтвердив незалежність церкви у Москві, а потім з часом тимчасово підпорядкував їй Київ. Саме тому український президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського патріархату з проханням надати томос про автокефалію. Видання нагадує, що церковний епізод став важливою частиною передвиборчої кампанії Порошенка. Він навіть відображений у його політичному гаслі перед президентськими виборами.
Ідея сформувати нову об’єднану і вільну від впливу Москви національну церкву з громад київського, московського патріархату і УАПЦ досить популярна серед український політиків. Але вона змушує Росію здригнутися. Зрештою, у Кремлі вважають українську столицю колискою християнства і державності пізньої Російської імперії. Крім того, українці більш набожні, ніж росіяни. Тому Московському патріархату є що втрачати.
Не дивно, що Москва так хворобливо відреагувала на рішення патріарха Варфоломія підтримати запит Києва про автокефалію. У вересні Вселенський патріарх відправив двох єпископів українського походження з Північної Америки для організації переговорів. А в жовтні він оголосив офіційно, що українська церква підпорядкована не Москві, а Константинополю. Також Вселенський патріарх зняв анафему з лідера УПЦ КП Філарета. Простіше кажучи, Варфоломій І зробив усе для підготовки до створення нової української церкви. Єдиний крок, який лишилося зробити – це офіційно проголосити автокефалію України.
Читайте такожEUObserver: Незалежність церкви України матиме геополітичні наслідки для Європи
Москва відреагувала агресивно. Вона заборонила своїм вірянам відвідувати служби в церквах Константинопольської церкви. З’явилася навіть загроза розколу всього православного християнства, оскільки не відомо, як інші патріархати відреагують. Підтримають вони багату Москву, яка наполягає на консервативному курсі Кремля, чи патріарха Варфоломія, який дотримується прозахідного курсу і спирається на стародавній титул і тільки.
Однак, схоже, РПЦ не збирається змінювати свою поведінку. Якщо вона дійсно втратить свій вплив в Україні, їй доведеться в цьому звинувачувати лише себе. Замість того, щоб дбати про мир між сусідніми країнами, російська церква допомогла Кремлю втілювати свою цинічну реакцію на революцію на Майдані в 2014 році. Уряд Росії умисне посилює конфлікти в українському суспільстві. Він анексував Крим і розв’язав війну на Донбасі. Все це робиться в ім’я міфічного «російського світу», заснованого на спільній вірі. Московський патріархат захотів взяти в цьому участь. Тож тепер він пожинає плоди своїх гріхів.
