У світі 2 млрд людей працюють неофіційно, що становить понад 60% працюючого населення планети, більшість цих людей не мають нормальних умов праці та соціальних гарантій.
Про це сказано в доповіді про «неформальній економіці» Міжнародної організації праці (МОП), повідомляє Центр новин ООН.
Доповідь МОП про «неформальній економіці» заснований на показниках з більш ніж 100 держав. За даними дослідження, найвищий відсоток людей, які працюють неофіційно, припадає на країни, що розвиваються, – це 93%. В Африці неформально трудяться майже 86% працюючих людей, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також в арабських державах ця цифра становить приблизно 68%, в Північній і Південній Америках – 40%, а в Європі та Центральній Азії – 25%.
Найбільш тривожні показники виявлені у сфері сільського господарства: неофіційно працюють понад 90% працівників цього сектора. В інших сферах діяльності на «неформальну економіку» припадає половина робочих місць. У людей, які проживають у сільській місцевості, ймовірність бути найнятим неофіційно – в два рази вище, ніж у міських жителів.
Читайте такожУ Будапешті тисячі людей протестують через "закон про рабську працю" (фоторепортаж)
Люди, які здобули середню або середньо-спеціальну освіту, рідше ризикують потрапити на неофіційний ринок праці порівняно з тими, хто або не отримав освіти, або закінчив лише початкову школу.
Чоловіки влаштовуються на роботу неофіційно на 5% частіше, ніж жінки, однак права жінок, що працюють неформально, ущемляються в більшій мірі.
«Для сотень мільйонів працівників неформальне працевлаштування означає відсутність соціальних гарантій, прав на робочому місці і адекватних умов праці», – підкреслюють автори доповіді.
Для компаній та підприємств неофіційне працевлаштування обертається низькою продуктивністю.
Рівень освіти є ключовим фактором, що впливає на неофіційне працевлаштування: чим він вище в суспільстві, тим нижче показники за кількістю робочих місць у «неформальній економіці». Люди, які здобули середню або середньо-спеціальна освіта, рідше ризикують потрапити на неофіційний ринок праці порівняно з тими, хто або не отримав освіти, або закінчив лише початкову школу.
Бідність визнана як причиною, так і наслідком неофіційного працевлаштування.
Експерти наполягають на тому, що перехід до формальній економіці та офіційного працевлаштування – необхідна умова гідної роботи і сталого розвитку.
