Рейтинг Володимира Путіна падає. А державні кошти доводиться заощаджувати, щоб пережити тиск західних санкцій, а також хоч трошки покращити рівень життя в Росії. Тому російський автократ не може собі дозволити вступити у дорогу ядерну гонку озброєнь зі США.
Про це пише Reuters, нагадуючи, що через російські порушення Вашингтон тиждень тому оголосив про призупинку своєї участі в Договорі про ліквідацію ракет малої й середньої дальності від 1987 року. Крім того, американська сторона погрожує взагалі вийти з домовленостей, що розв’яже їй руки в розробці нових крилатих ракет. А отже зростає загроза початку нової гонки озброєнь між Вашингтоном і Москвою. На американське рішення Путін відреагував лише тим, що оголосив про «дзеркальні» дії Росії, яка тепер офіційно теж призупинила виконання договору про РСМД і збирається повністю з нього вийти.
Читайте такожThe Times: Ядерні кошмари 80-х років повернулися
Але Путін, який часто вдається до войовничої риторики на адресу Заходу і намагається об’єднати росіян «навколо прапора», не наважився підняти ставки. Він не розкидався обіцянками розгорнути нові ракети, а лише сказав, що Москва зробить це у Європі чи ще десь лише в тому випадку, якщо Вашингтон зробить це першим.
«Ми не будемо і не дозволимо втягнути нас у дорогу гонку озброєнь», - сказав Путін міністру оборони Сергію Шойгу.
Цей його коментар був вимушеним. Тяжка економічна ситуація і політичні реалії, а також пам’ять про роль дорогої гонки озброєнь у розпаді СРСР вказують на те, що у Путіна не багатий вибір. І ситуація сильно обмежує його апетити щодо дорогої ескалації в майбутньому.
Але це не означає, що Путін не буде викидати великі суми на армію. Ще минулого року він оголосив про розробку цілого ряду «непереможних» зразків зброї: гіперзвукові ракети, лазери й підводні ядерні роботи-торпеди. Але Росія надто бідна, щоб почати повномасштабну гонку озброєнь.
«Ми повинні пам’ятати, що питання гонки озброєнь, яка може розірвати нас на шматки, цілком реальне», - сказав колишній голова Центробанку Росії Сергій Дубінін.
На його думку, США намагаються повторити успіх стратегії Холодної війни, штовхаючи Москву до великих витрат, які вона не може собі дозволити. Для Росії було б згубно намагатися досягти паритету з американською стороною. Тому відповідати потрібно розумно.
Читайте такожStratfor: Європа знову затиснена між ядерними ракетами США і Росії
Спогади про порожні полиці у магазинах перед розпадом СРСР в 1991 році досі переслідують старших росіян. Все тому, що Кремль у ті часи напрямку вливав велетенські суми у військову промисловість, намагаючись «наздогнати й перегнати» США, нехтуючи споживацькою економікою.
«Американці пам’ятають, що СРСР розвалився частково тому, що намагався не відставати від США у тому, хто виготовить більше ракет, ядерних субмарин і танків. Це ж вони намагаються зробити й зараз», - сказав військовий експерт Віктор Литовкин.
Після призупинки договору про РСМД Вашингтон і Москва оголосили, що будуть розробляти ракети малої й середньої дальності, які до цього часу були заборонені. Росія ж повідомила, що розраховує закінчити роботу до 2021 року. Шойгу сказав Путіну, що гроші на створення двох нових наземних ракет будуть виділені з цьогорічного бюджету за рахунок перерозподілу коштів. Росія не розкриває повністю свої витрати на оборону і безпеку. Але повідомлялося, що загалом країна витратить на такі потреби 30% від бюджету на 2019 рік, який становить 273 мільярди доларів.
Нафтові доходи підтримують Росію на плаву. Очікується, що профіцит бюджету в кінці року буде становити 29,3 мільярдів доларів, що дорівнює 1,8% ВВП. Валютні резерви країни сягають 478 мільярдів. Але ці гроші вже розподілені відповідно до важкої геополітичної ситуації, в яку влізла Москва, а також зважаючи на внутрішній політичний ландшафт. Перерозподіл фінансів буде дуже болючим.
Читайте такожGazeta Wyborcza: У Росії віра у війну витісняє християнство
Москва відкладає готівку, намагаючись створити буфер для погашення наслідків від нових санкцій Заходу. Крім того, їй потрібно витратити мільярди доларів на покращення застарілої інфраструктури й покращення стандартів життя. Але впродовж останніх років реальні доходи росіян падали, ціни зростали, а підвищення ПДВ і пенсійного віку дуже непопулярні кроки уряду. Тож Путін під політичним тиском.
На думку російського експерта Ігора Ніколаєва, Кремль може наважитися запустити руки в інші бюджетні сфери, щоб взяти гроші там і направити їх на розробку зброї. Це може призвести до ще більшого скорочення державних виплат і соціальних стандартів. Але якщо тягар від гонки озброєнь посилиться, бажання Путіна витрачати більше на оборону в нинішньому політичному кліматі сильно зменшиться.
