З року в рік росіяни стають деделі біднішими. Згідно з новими офіційними даними «Росстат», 2018 рік став вже п’ятим роком поспіль скорочення доходів населення через інфляцію. І це при тому, що відомство часто звинувачували у підтасовці даних на користь Кремля.
Іншими словами, відколи Росія окупувала український Крим на початку 2014 року, життя росіян ставало все гіршим і гіршим, пише Foreign Policy. І для цього є кілька причин, не всі з яких під контролем Москви. Країна дуже сильно залежить від експорту нафти і газу. А тому коли ціни на них падають, російське економічне зростання сповільнюється, що і сталося в 2014-2015 роках. Коли вартість енергоносіїв пішла в гору у 2016-му, російська економіка знову побачила позитивні цифри.
Торік вартість бареля була відносно високою – на рівні 70 доларів. Завдяки цьому російський експорт зріс на 27%. Для росіян це не зіграло ніякої ролі. Нафтові компанії може й побачили більші доходи, але простим громадянам стало тільки гірше. І західні економічні санкції лише посилили біль. Обмеживши зовнішні інвестиції і підвищивши вартість кредитів, вони сповільнили зростання бізнесу. І навіть за таких умов у російських фірм справи йшли краще, ніж у простих росіян. Промислове виробництво, приміром, зросло на 2,9% в 2018 році. І це відносно непогано. Але на доходах людей це ніяк не відбилося.
Читайте такожReuters: У Путіна «кишка тонка» для участі у гонці ядерних озброєнь зі США
Власне, Росія не єдина країна, де становище компаній краще, ніж працівників. Хтось може потрактувати це лише як доказ глобальної тенденції, згідно з якою економічна влада переходить в руки великих корпорацій. Може так і є. Але унікальність російського уряду в тому, як радо він йде на політичні підходи, які очевидним чином погіршують становище росіян. Російське суспільство теж унікальне тим, що йому на це наплювати.
Видання пропонує розглянути деякі політичні підходи Кремля в економіці за минулий рік, які збережуться у найближчому майбутньому. По-перше, російський уряд отримав невеликий профіцит бюджету в 2018 році і розраховує, що так буде і до 2021 року. Він боїться, що США запровадять нові санкції. І це відріже доступ до західних фінансових ринків. Тому гроші відкладають «на чорний день».
Профіцит бюджету – це загалом добре. Але гроші повинні звідкись надходити. Один з методів – урізати витрати, що російський уряд дуже агресивно робить. Перескочивши знову з крісла прем’єра в президентське у 2012 році, Путін скоротив урядові витрати майже в кожній категорії окрім оборони, пенсій і спорті. Але остання сфера завдячує лише проведенню Чемпіонату світу з футболу. Лише на медицину він зменшив витрати на 16%, попри наслідки для охорони здоров’я і старіння населення. Витрати на освіту були зменшені на 14% з 2012 року.
Читайте такожWall Street Journal: Росія надто відстала і слабка, щоб з нею домовлятися
На тлі скорочення державних витрат Москва підвищує податки, зокрема ПДВ, який цього року збільшився на 2%. Ціни на всі товари і послуги підскочили відповідно, а зарплати росіян – ні. І через це населення стає дедалі біднішим.
Видання нагадує і про те, як Кремль минулого року підняв пенсійний вік. Метою рішення було скоротити державні витрати на пенсії. З довгострокової точки зору, вірогідно, цей крок був виправданим, зважаючи на старіння і скорочення населення. Але майже всі росіяни покладаються на державні виплати після того, як закінчують свою професійну діяльність. І тепер вони будуть отримувати менше.
Якщо скласти до купи всі тенденції, можна зробити висновок, що Кремль не просто не готовий вести політику, націлену на підвищення доходів росіян. Насправді він навіть старається з усіх сил, щоб зробити населення ще біднішим. Але, судячи з усього, росіяни цього досі не зрозуміли.
Точніше, існує чимало доказів їхнього невдоволення. В січні навіть російське урядове опитування виявило, що лише 33% громадян довіряють Путіну. Цифра серйозно впала, якщо пригадати 70% схвалення після анексії Криму. На регіональних виборах у деяких регіонах кандидати Кремля програли, що стало протестом проти «Единой России» Путіна і правлячої еліти загалом.
Але попри все це існують й інші сигнали, які вказують на протилежне. Росіяни може й стали більше недовіряти Путіну, але 60% з них стверджують, що схвалюють його роботу. Це теж нижча цифра з часів окупації Криму, але їй би зрадів кожен президент включно з Дональдом Трампом і Еммануелем Макроном.
Звісно, справедливе опитування показало б дещо інші результати. Але справа навіть не в тому, що росіяни кажуть соціологам, а в тому, як вони діють. Уряди по всьому світі були б раді підвищити податки і скоротити соціальні витрати. Але у більшості країн суспільство одразу б виступило проти них. Російські політичні еліти і бізнес глибоко переплетені. Тому компанії, а особливо державні, добре знають, як отримати бажане. Прості громадяни ж не грають ніякої ролі в процесі управління державою. Тому їх просто ігнорують. І скарги соціологам нічого не змінять. За останні п’ять років уряд Росії виніс один важливий урок: населенням можна успішно керувати і не давати йому нічого за це.
Елітам не потрібно ділитися плодами економічного зростання. Хоча зі зростанням на рівні 1-2%, яким воно буде у найближчі роки, ділитися насправді немає чим. Але замість того, щоб працювати на збільшення доходів населення, скоротити податки, підвищити пенсії і зарплати, російський уряд лише намагається керувати населенням. Пропаганда допомагає перекласти вину з Кремля на когось іншого. А поширення песимізму серед громадян і еліт підігріває точку зору, що зміни в Росії просто неможливі.
