Культура державної брехні повернулася в Росію, а у світі правда потопає у потоці інформацїі / фото УНІАН

Через п’ять років після вибуху на Чорнобильській АЕС, влітку 1991 року, СРСР ще існував. В ті часи навіть після поїздки в зону відчуження не можна було нічого дізнатися про катастрофу. Кількість загиблих піддавалася сумніву. І ті цифри не мають переконливий вигляд навіть зараз. На той час офіційні дані говорили про смерть 31 людини. Науковий директор зони відчуження говорив про приблизно 7 тисяч жертв. Радянські неурядові організації говорили про значно більші цифри, вказуючи на те, що передчасних смертей від радіації може бути до 300 тисяч.

Читайте такожForbes: Катастрофа в Чорнобилі створила найнебезпечнішу у світі лаву

Про це на сторінках Washington Post пише публіцистка Енн Еплбаум, яка в 1991 році побувала в Чорнобилі. Цифри змінилися, але масштаби проблеми – ні. Сьогодні не можна точно сказати щось про смертність, як і в ті часи. Ніхто не вимірював рівень радіації в момент вибуху на ЧАЕС, ніхто не спостерігав за здоров’ям евакуйованих, ніхто навіть не цікавився долею солдатів і працівників станції, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Відео дня

«Всі, хто дивилися п’ятисерійний серіал «Чорнобиль» від HBO або читали книгу Сергія Плохія «Чорнобиль: історія ядерної катастрофи», знають, що були й значно глибші проблеми. Шар за шаром брехня й омана огортали катастрофу від самого початку. Спочатку керівництво реактора, а потім – Радянського Союзу намагалися приховати вибух. Потім вони намагалися приховати людські помилки, які призвели до катастрофи. Саме тому точні заміри не можливо було провести, оцінки були не завершені, жертв не поінформували», - пише автор.

Згодом велика брехня створила ще одну проблему. Довіра до радянських інститутів: медичної, наукової, політичної сфери, — обвалилася. Особливо це сталося в Україні. Плітки замінили інформацію. Теорії змови витіснили пояснення. В результаті Чорнобиль став важливим натхненником зародження українського руху за незалежність. Чорнобиль також змусив останнього генерального секретаря СРСР Михайло Горбачова запустити так звану «гласность». Він думав, що якщо радянські інститути почнуть говорити правду, повторення Чорнобиля можна буде уникнути, а СРСР вистоїть. Але натомість радянська імперія теж розвалилася.

Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР

З дня Чорнобильської катастрофи минуло більше трьох десятиліть. Але кількість людей, які хочуть говорити про неї, читати про неї чи дивитися драматичні фільми, не меншає.

«Субкультура шанувальників Чорнобиля процвітає онлайн. Але це не дивно, тому що ми живемо в часи, коли уроки, вивчені в Чорнобилі, стали забутими. Всередині Росії повернулася культура офіційної брехні. Були заклики заборонити серіал HBO через зображення некомпетентності Радянського Союзу, його брехливість і продажність. Якимсь чином все це ображає сучасну Росію і пам’ять про радянську імперію. Оскільки національна гордість важливіша, ніж правда, російський телеканал НТВ готує власний серіал. Він, звісно ж, не буде розповідати про справжню історію. Замість цього у ньому буде розповідатися, що в усьому винне ЦРУ», - йдеться в статті.

Читайте такожWashington Post: Чорнобиль не вписується у вигадки Кремля про свою минулу «велич»

«Ми не живемо в культурі цензури, такій як в СРСР. Ми живемо в культурі, в якій занадто багато інформації, а слова потопають у ній, а не потрапляють під заборону. Важливі ідеї й події ігноруються. Нам пощастило, дуже пощастило, що досі не сталося ніякої катастрофи: ядерної чи ще якоїсь. Тому що якби це сталося, ми б раптом виявили, що крах довіри настільки великий, що ми не готові з ним впоратися», - робить висновок Еплбаум.