За її даними, щорічно відбуваються десятки подібних випадків, що дозволяє говорити про «систематичне політично мотивоване вторгнення держави в приватне життя громадян», повідомляє Slon.
Політично мотивоване стеження, за оцінкою правозахисників, стала більш поширеною на початку 2010-х років. Щорічно фіксувалося по кілька десятків таких випадків. Різке зростання сталося у 2014 році (177 випадків) - на тлі окупації Криму і конфлікту з Україною.
Читайте такожУ Росії створили систему для прослуховування мобільних телефонів в офісах
Правозахисники пов'язують це з масовими облавами на кримських татар, які супроводжувалися примусовим дактилоскопіюванням і відбором слини для аналізу ДНК.
У 2015 році політично мотивованого стеження стало менше (22 випадки), однак у нинішньому році вона знову почастішала - лише з січня по травень було зафіксовано 53 випадки. Результати такого стеження, за даними «Агори», використовуються, зокрема, для дискредитації російських опозиціонерів та громадських активістів. Це відбувається на тлі активізації політичного життя напередодні виборів в Держдуму.
Автори доповіді відзначають, що Роскомнадзор, наприклад, відмовився від планів моніторити весь інтернет (на предмет екстремістських матеріалів) через нестачу фінансування.
Офіційні запити на контроль телефонних та інших переговорів, а також обмеження таємниці листування суди підтримують в абсолютній більшості випадків. Кількість таких запитів постійно зростає, зазначає видання.
Читайте такожРосія закуповує акустичну систему для розгону демонстрантів
З 2007 по 2015 роки було подано 4,6 млн клопотань, підтримку в судах отримали 97%. У цілому, як відзначають автори доповіді, за останні 9 років тільки офіційним прослуховування могли піддаватися близько 9 млн осіб.
