У Брюсселі розпочалося засідання Європейської Ради (саміт голів держав та урядів країн-членів ЄС - УНІАН).
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, в ході саміту лідери держав і урядів країн-членів ЄС планують обговорити три основні питання: ратифікацію Лісабонської угоди ЄС, подолання фінансової кризи, а також питання про новий пакет законодавства, спрямований на скорочення викидів в атмосферу вуглекислого СО2.
Дипломати кажуть, що саміт може тривати до кінця п`ятниці, або навіть до початку суботи.
Першим на саміті буде розглянуто питання ратифікації Лісабонської угоди Ірландією, де 53% населення в червні цього року виступили проти нової угоди Євросоюзу, яка повинна сприяти поліпшенню ефективності управління. Прем`єр-міністр Ірландії Брайан КОУЕН представить аналіз негативного ставлення ірландців до нової угоди ЄС, а також план того, що може бути зроблене для ратифікації цього документа.
Згідно з проектом висновків саміту, оприлюднених рядом європейських ЗМІ, європейські столиці готові підтримати всі вимоги ірландців, аби забезпечити позитивне голосування, починаючи від того, аби Ірландія як і раніше була представлена комісаром в Європейському комісії, закінчуючи збереженням нейтрального статусу країни.
Другим важливим питанням буде обговорення пропозицій Єврокомісії про необхідність витратити в 2009 році бюджетних коштів на суму 1,5% річного ВВП для стимулювання економіки. Згідно з проектом висновків саміту, підготовленим французьким президентством, ця мета має бути офіційно закріплена. В той же час, низка країн в ЄС не бачить необхідності чітко встановлювати обсяг необхідних коштів для стимулювання розвитку економіки.
Найбільш суперечливим є третій пункт порядку денного, присвячений боротьбі з кліматичними змінами. У березні 2007 року саміт ЄС встановив цілі: досягти до 2020 року зниження викидів СО2 в атмосферу на 20%, збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергетиці з нинішніх 8,5% до 20%, а також підвищити енергоефективність на 20%. Тоді ж було прийнято рішення про те, що конкретні цілі по країнах-членах ЄС мають бути встановлені з урахуванням економічних можливостей.
На сьогодні існує два табори опонентів пропозицій, підготовлених французьким президентством у співпраці з Єврокомісією. З одного боку, Німеччина виступає проти того, аби встановити нижчі цілі для «нових» країн-членів ЄС. Її підтримує і Італія, прем`єр якої Сильвіо БЕРЛУСКОНІ пообіцяв скористатися правом вето, в разі, якщо інтереси його країни будуть сильно ущемлені при розподілі цілей зі зниження викидів СО2 і збільшення частки відновлюваної енергетики. З іншого боку, «нові» члени ЄС виступають об`єднаним фронтом, вимагаючи компенсацій для економіки за зниження викидів вуглекислого газу.
Саміт розпочався традиційною дискусією з Президентом Європарламенту Хансом-Гертом ПЬОТТЕРІНГОМ.
Свою промову він присвятив питанням подолання економічної кризи та боротьби з кліматичними змінами. Президент Європарламенту зазначив, що ключовим для подолання економічної кризи залишається створення законодавчої бази для нагляду за фінансовими установами. Х.-Г.ПЬОТТЕРІНГ також висловив переконання в тому, що Європарламент буде постійно інформований з боку президентств щодо ідей з реформування законодавства, а також буде залучений до цієї роботи.
Говорячи про боротьбу з кліматичними змінами, Президент Європарламенту наголосив, що ЄС має продемонструвати відповідальне лідерство у цій сфері.
“Ми можемо, якщо хочемо, створити зростання та робочі місця, зменшити нашу енергетичну залежність та здійснити прогрес до досягнення кліматичних цілей, які ми встановили”, - заявив він. Президент Європарламенту також зазначив, що Європарламент зробив свою частину роботи і тепер відповідальність залишається за лідерами країн-членів ЄС.
