Сьогодні в Брюсселі відкривається літній саміт Європейського Союзу, передає РІА «Новости».

Як очікується, головні дебати в ході дводенної зустрічі глав держав і урядів 27 країн - членів цієї регіональної організації розгорнуться навколо майбутнього Конституції ЄС.

Ангела МЕРКЕЛЬ Федеральний канцлер головуючої в ЄС в першому півріччі Німеччини Ангела МЕРКЕЛЬ розраховує передати кермо влади Португалії, зсунувши з "мертвої точки" процес ратифікації конституційного акту.

Відео дня

За інформацією європейських ЗМІ, офіційний Берлін розробив компромісні пропозиції, які покликані забезпечити серед учасників саміту консенсус в питанні завершення ратифікаційного процесу через ухвалення полегшеного варіанту проекту європейської Конституції.

Французи і голландці на національних референдумах у 2005 році відмовилися схвалити урочисто підписаний лідерами ЄС у Римі в 2004 році конституційний договір. Після цього його ратифікацію було вирішено припинити, щоб уникнути нових провалів.

Нинішній проект Конституції ЄС поки що ратифікували - парламентським шляхом і на референдумах - 18 із 27 країн-членів.

З метою виведення організації з інституційної кризи новий Президент Франції Ніколя САРКОЗІ запропонував "спростити" винесений на схвалення проект Конституції, який дозволив би французькій владі не проводити повторний референдум, а ратифікувати його парламентським шляхом.

Прихильники цього варіанту пропонують виключити всі конституційні символи - від прапора і гімну єдиної Європи до самого слова "конституція", яке буде замінено на "договір", але зберегти статті про введення в ЄС інституту президентства, поста міністра закордонних справ і системи голосування в Раді міністрів ЄС.

Головними опонентами в питанні ухвалення конституційного акту сьогодні виступають Польща і Велика Британія. Для Польщі головним "каменем спотикання" в тексті угоди є саме передбачена проектом Конституції формула ухвалення рішень. Офіційна Варшава запропонувала застосовувати принцип "квадратного кореня" замість так званої "подвійної більшості", яка, на думку польського уряду, значно послабить інтереси "середніх" країн і посилить контроль за ухваленням рішень в ЄС з боку Великої Британії, Франції та Німеччини. Згідно з принципом "подвійної більшості" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували представники 55% держав ЄС, в яких проживає не менше 65% населення Євросоюзу. Застосування ж системи "квадратного кореня", як вважають у Варшаві, зрівняє розподіл голосів між великими і середніми країнами ЄС. Так, 39-мільйонна Польща одержить шість голосів, а 82-мільйонна Німеччина - дев`ять голосів. До останнього часу позицію Варшави підтримувала Чехія.

У свою чергу, прем`єр-міністр Великої Британії Тоні БЛЕР висунув відразу декілька умов, які має виконати ЄС для того, щоб Лондон підтримав спрощений проект європейської Конституції. Основні вимоги - зберегти суверенітет Великої Британії у сфері міжнародної політики, в питаннях податкового і судового законодавства, а також Хартію фундаментальних прав, якою передбачене право трудящих на страйк.

Питання про ухвалення нового документа залишається також відкритим для Нідерландів. Амстердам наполягає на наданні національним парламентам більше владних повноважень, зокрема, можливість блокувати окремі рішення ЄС.

Глава Єврокомісії Жозе Мануель БАРРОЗУ, зі свого боку, заявив напередодні брюссельського саміту, що він вважає за можливе ухвалення рішення щодо виведення ЄС з інституційної кризи.

Очікується, що в рамках міжнародного порядку денного саміту ЄС його учасники обміняються думками щодо планів США з розміщення елементів системи ПРО в Європі.