Світові політичні діячі висловллють сум і співчуття у зв'язку зі смертю колишнього президента Чехословаччини й Чехії Вацлава Гавела. В.Гавел, який помер у неділю після тривалої хвороби, літературний критик, письменник і дисидент, був останнім президентом Чехословаччини з 1989 по 1992 рік і першим президентом Чехії з 1993 по 2003 рік.

Президент Чехії Вацлав Клаус заявив, що Гавел став "символом сучасної чеського держави", передає агентство Франс Прес з посиланням на чеське державне телебачення. "Він був лідером нашої Оксамитової революції і першим президентом нашої знову вільної країни", - заявив Клаус. За словами президента, особистість, ім'я і твори Гавела "зіграли значну роль у тому, що Республіка Чехія стала невід'ємною частиною спільноти вільних і демократичних країн".

Глава уряду Чехії Петро Нечас назвав Гавела "символом 1989 року" - року "Оксамитової революції". "Гавел зробив грандіозну роботу для своєї країни", - заявив Нечас.

Екс-президент Польщі Лех Валенса, колишній лідер опозиційного руху "Солідарність", заявив, що Європі дуже бракуватиме голосу Гавела. "Він був великим теоретиком нашого часу і його голосу дуже бракуватиме Європі зараз, коли вона переживає серйозну кризу. Шкода, що його більше немає з нами, я буду молитися за його душу", - заявив Валенса.

Голова Європарламенту Єжи Бузек назвав Гавела героєм Оксамитової революції. "Він був і залишиться героєм. Його будуть оплакувати в Республіці Чехія і в Словаччині, а також і на всьому європейському континенті, возз'єднання якого він сприяв", - заявив Бузек.

Канцлер ФРН Ангела Меркель у своєму посланні президенту Чехії Вацлаву Клаусу заявила, що Гавел був великим європейцем. "Його боротьба за свободу і демократію залишиться в пам'яті, також як і його величезна людяність. Ми, німці, також можемо його за багато віддячити", - йдеться в посланні.

Президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що Гавел був другом Франції і "небайдужим європейцем". "Людина культури і письменник великого таланту, Вацлав Гавел втілював собою невтомну боротьбу за демократію і свободу. Його вступ на посаду президента після Оксамитової революції 1989 року увінчав життя, цілком присвячене боротьбі проти тоталітаризму та на захист цінностей, що надихали його - толерантності, дотримання прав людини та боротьби з пригнобленням ", - йдеться в посланні Саркозі.

Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон заявив, що Європа в глибокому боргу перед Вацлавом Гавелом. "Він присвятив своє життя боротьбі за свободу людини ... Ніхто з мого покоління не може забути чудові сцени на Вацлавській площі двадцять років тому. Гавел звільнив чеський народ від тиранії", - йдеться в офіційній заяві Кемерона. За словами голови британського уряду, Гавела "неможливо було змусити замовчати".

Президент США Барак Обама висловив співчуття у зв'язку зі смертю екс-президента Чехії та відзначив його роль у створенні єдиної Європи. "Він ... здійснив сподівання половини континенту, відрізаного" залізною завісою ", і допоміг розірвати пута історії, зробивши можливим створення єдиної Європи", - йдеться в заяві Обами.

***

5 жовтня Гавел відзначив 75-річчя і отримав численні поздоровлення як від своїх співвітчизників, так і від світових лідерів, пише РІА "Новости". Перед ювілеєм він завершив реабілітацію після перенесеного навесні цього року запалення верхніх дихальних шляхів.

Як зазначає агентство Франс Пресс, в основі численних проблем зі здоров'ям Гавела лежали не до кінця вилікувана пневмонія, на яку він хворів у в'язниці на початку 1980-х років, і рак легенів. У 1996 році Гавел, завзятий курець, був прооперований з приводу злоякісної пухлини правої легені - йому була видалена половина легені. Після операції у Гавела почалася тяжка пневмонія, і відтоді проблеми з легенями постійно переслідували його. Також у Гавела в останні роки були проблеми з серцем.

У лютому 2011 року Гавел сказав, що "все частіше думає про смерть" і що йому здається, ніби він "у лісі, де дерева вирубують одне за іншим", зауважує Франс Прес.

Під час Оксамитової революції в Чехословаччині в 1989 році Гавел став ініціатором створення опозиційної громадсько-політичної організації "Громадський форум". У грудні 1989 року він був одноголосно обраний президентом на засіданні Федеральних зборів ЧССР.