Європейський Комітет проти расизму та нетерпимості оприлюднив сьогодні нову доповідь по Україні, у якій, зокрема, висловив стурбованість відсутністю антидискримінаційного законодавства в Україні.

Повідомлення про це міститься на офіційному сайті Ради Європи.

Так, у повідомленні зазначається, що, незважаючи на розробку урядом України плану дій проти ксенофобії та расової і етнічної дискримінації, розформування Державного комітету у справах національностей та релігій “призвело до вакууму в цьому питанні”.

Відео дня

“Країна не має всебічного антидискримінаційного законодавства. Більше того, незважаючи на наміри влади посилити законодавство у сфері надання притулку, процедура визначення статусу біженців була заморожена в кількох випадках”, - йдеться у повідомленні.

У доповіді відзначається зменшення кількості расистських нападів останнім часом в Україні, проте наголошується, що проблема є далекою від вирішення.

“Ненависницькі промови часто залишаються без відповіді. З’явилася певна кількість антисемітських публікацій. Влада, звичайно, знає про потребу працювати з неонацистами та скінхедами з футбольних фанів. Тим не менше, Міністерство внутрішніх справ припинило свої зусилля з моніторингу на систематичній основі расистських інцидентів. Більше того, проблема маскується, оскільки виконавців ненависницьких злочинів переслідують як хуліганів”, - відзначає прес-служба з посиланням на доповідь.

У доповіді також відзначається, що становище кримських татар і ромів в Україні не покращилося, і дуже часто з’являються повідомлення про неправильне поводження міліції з цими та іншими вразливими групами населення, такими як мігранти та шукачі притулку.

Також у доповіді міститься низка рекомендацій українській владі, з них три пріоритетні:

- визначити орган влади, який координуватиме роботу із протидії расизму та расовій дискримінації,

- гарантувати чесну та ефективну процедуру надання статусу біженця,

- створити незалежний орган влади, який опікуватиметься скаргами на расистські дії та расову дискримінацію з боку міліції.

Доповідь була створена на підставі візиту представників комітету в Україну у квітні 2011 року й охоплює період до червня 2011 року.