Відповідні результати соціологічного дослідження оприлюднені Незалежним інститутом соціально-економічних і політичних досліджень (НСЕПІ).
Зокрема, в разі необхідності вибору між об'єднанням з Росією і вступом до Європейського Союзу за перший варіант висловлюються 37,7%, а за другий - 43,4% опитаних (у середині 2012 року ці показники становили 36,2% і 44,1% відповідно).
Проте, в глибокій ретроспективі "дрейф" громадської думки від Росії до Європейського Союзу стає дедалі помітнішим. Так, якщо в грудні 2011 року за вступ до ЄС на гіпотетичному референдумі проголосували б 35,9% (проти — 36,9%), за об'єднання з РФ - 29% (проти 42,9%), то в грудні 2012 року це співвідношення стало 38,9% - за об'єднання з Євросоюзом (проти — 37,6%), а за об'єднання з Росією - 28,7% (проти — 47,5%).
Білоруські соціологи вважають, що підтримка Росії, завдяки якій з кінця минулого року і почалася економічна стабілізація, стала викликати запитання у "масового білоруса". Разом з тим, за їхніми оцінками, "європеїзація" громадської думки має швидше прагматичний, ніж ціннісний характер.
Наприклад, на запитання: "Яку допомогу в модернізації Білорусі, на вашу думку, міг би надати Євросоюз?" білоруси в першу чергу відзначають "передачу сучасних технологій" і "надання кредитів" (42,2% і 36% відповідно), а не "консультативну допомогу в проведенні реформ" (28,4%).
Іншим прикладом такого "тихого проникнення Європи" служить тема "малого прикордонного руху" (ініціатива ЄС і країн Східної Європи, зокрема Білорусі, яка передбачає безвізовий перетин кордону жителями прикордонних територій) - про неї сьогодні знають 37,7%, а підтримують майже половина опитаних (причому більша їх частина готова надавати активну підтримку в її просуванні). Ймовірно, саме тому білоруська влада не поспішає підписувати відповідні угоди, що не залишається непоміченим громадською думкою. Так, на запитання: "Як ви вважаєте, чому угоди про "малий прикордонний рух" з Литвою і Польщею досі на набрали чинності?" найбільше респондентів (22,7%) відповіли "білоруська сторона перешкоджає цьому", а на вину іншої сторони ("польська і литовська сторони перешкоджають цьому") вказали лише 13%.
