В Ірані продовжують вирувати масштабні протести, які розгорілися після смерті затриманої за порушення правил носіння хіджабу курдської дівчини Махси Аміні.  Але поки зарано прогнозувати, чи могли б ці події призвести до революції.

Загалом, протести - не рідкісне явище для цієї країни, через надвелику кількість соціально-економічних проблем. Тим більше країна вже багато років перебуває під санкціями. 

Зокрема, сьогоднішні події дуже схожі на паливні протести 2019-го року, коли люди вийшли на вулиці після скасування субсидій на пальне. Щоправда, тоді було набагато більше жертв. Нагадаю, тоді також був соціально-економічний протест без лідерів, структури та ідеї. Тобто це був бунт проти конкретного питання, яке, справді, давно є проблемою в Ірані. Сьогодні спостерігаємо схожу ситуацію.

Відео дня

Багато іранців вже давно незадоволені діями "поліції моралі" й ставлять питання про те, навіщо ця поліція взагалі потрібна

Протести в Ірані відбуваються хаотично і ніколи не знаєш, де хвиля невдоволення може "вибухнути". Цього разу протести почались через вбивство жінки. Хоча насправді причини є більш глибинними. 

Річ не тільки у питанні прав жінок. Багато іранців вже давно незадоволені діями "поліції моралі" й ставлять питання про те, навіщо ця поліція взагалі потрібна.

Протест відбувається в контексті непогодження між прихильниками реформаторів та консерваторів. Зверніть увагу, що загибла жінка є представницею курдів. А курди вже багато років ведуть партизанську боротьбу проти центральної влади Ірану. Іранський Курдистан є нестабільним регіоном, а його відносини з "центром" дуже проблемні. Етнічні курди вважають, що їх багато років притискають. Цей фактор також вплинув на те, що протести дуже швидко поширилися: спочатку в курдських містах, а потім ще й в Тегерані, Мешхеді і так далі. 

Але в різних містах бунти починались на тлі різних регіональних проблем. Наприклад, в Тегерані на протести виходили студенти університетів. Це дуже активний прошарок суспільства. Студенти завжди активно протестують, бо вони є прихильниками реформаторського крила іранської політики…

Тобто складно підвести протести в усіх містах під одну конкретну ідею, за яку б виступали усі мітингувальники.

Чи можуть протести призвести до зміни влади в Ірані? Попри реально напружені стосунки між етнічними курдами та владою, індикаторів того, що протести можуть призвести до цього, наразі немає.

Звісно, багато залежить від дій влади. Зможемо зрозуміти ситуацію лише тоді, коли влада Ірану ухвалить певні рішення. Наприклад, якщо скасує "поліцію моралі". Чи заспокояться люди в такому випадку і стане індикатором реального бажання повалення влади. 

Наразі ситуація в Ірані чимось схожа с протестами у РФ, де протести проти війни ще не є протестами проти влади. Тобто тут теж протести проти "поліції моралі" або проти жорстокості поліції ще не означають бажання скинути владу. Це різні речі.

Революція починається не зі зброї, а з ідеї, структури, лідерів. Цих компонентів поки що повною мірою немає

Інформація про те, що люди, нібито, захопили склади зі зброєю, ще нічого не змінює. Застосування зброї призведе лише до радикалізації. Тоді іранська влада буде вимушена застосовувати армію. Але революція починається не зі зброї, а з ідеї, структури, лідерів. Цих компонентів поки що повною мірою немає.

Що відбудеться у тому випадку, якщо протести перейдуть в революцію? Важливо, що мається на увазі: якщо бунт призведе до послаблення політичної системи, це означатиме велику дестабілізацію в країні. Зокрема, погіршиться регіональна безпека на Близькому сході в цілому. Якщо повалення влади відбудеться так само хаотично, як зараз хаотично розвивається ситуація, це стане найгіршим сценарієм для Ірану. Скоріше за все, цього ніхто не хоче.

Ілія Куса, аналітик-міжнародник, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього"