Китай, ймовірно, розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет у нових шахтних полях, що суттєво посилює його ядерний потенціал. Про це йдеться в проєкті звіту Пентагону, з яким ознайомилося агентство Reuters.
У документі підкреслюється, що Пекін не демонструє готовності до переговорів щодо контролю над озброєннями, попри ініціативи США.
За оцінкою американського оборонного відомства, Китай розширює та модернізує свої арсенали швидше, ніж будь-яка інша ядерна держава. Ці висновки перегукуються з даними "Бюлетеня атомних вчених", який також фіксує безпрецедентні темпи ядерної експансії КНР. Водночас у Пекіні такі повідомлення назвали спробою "очорнити та знеславити Китай і навмисно ввести в оману міжнародну спільноту".
У звіті зазначається, що Китай, імовірно, завантажив понад 100 твердопаливних МБР DF-31 у шахтні комплекси поблизу кордону з Монголією. Раніше Пентагон повідомляв про існування цих полів, однак без уточнення кількості ракет. Сам Пентагон від коментарів відмовився.
Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливу співпрацю з Китаєм і Росією у сфері денуклеаризації, у документі наголошується, що Пекін не зацікавлений у такому форматі.
"Ми продовжуємо бачити відсутність бажання з боку Пекіна вживати таких заходів або більш всебічних переговорів щодо контролю над озброєннями", – йдеться у звіті.
Посольство Китаю у Вашингтоні, коментуючи дані Пентагону, заявило, що країна "зберігає оборонну ядерну стратегію, утримує свої ядерні сили на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки, та дотримується зобов’язання щодо мораторію на ядерні випробування". Китай також наполягає, що проводить політику "невикористання ядерної зброї першим".
За оцінкою Пентагону, у 2024 році Китай мав близько 600 ядерних боєголовок, що відображає "повільніші темпи виробництва порівняно з попередніми роками". Водночас у звіті прогнозується, що до 2030 року їх кількість перевищить 1000 одиниць.
Окремий розділ документа присвячений Тайваню. У ньому зазначено, що "Китай очікує, що зможе вести війну проти Тайваню та виграти її до кінця 2027 року". Пекін, який вважає демократично керований острів своєю територією, ніколи не відмовлявся від застосування сили для "возз’єднання". Серед можливих сценаріїв називаються удари на відстані 1500–2000 морських миль, які "можуть серйозно кинути виклик та порушити присутність США в конфлікті в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні".
Звіт з’явився напередодні завершення дії договору СНО-3 – останньої угоди між США та Росією про обмеження стратегічних ядерних озброєнь. Багато експертів застерігають, що його припинення може спровокувати нову гонку ядерних озброєнь за участю трьох держав.
"Більше ядерної зброї та відсутність дипломатії не зроблять нікого безпечнішим – ні Китай, ні Росію, ні Сполучені Штати", – заявив виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями Деріл Кімбалл.
Окремо у звіті згадуються антикорупційні чистки, ініційовані лідером КНР Сі Цзіньпіном, які торкнулися й Народно-визвольної армії. За даними Пентагону, вони можуть тимчасово вплинути на ядерну готовність, але водночас закласти основу для "довгострокових загальних покращень НВАК". За останні 18 місяців щонайменше 26 топменеджерів державних оборонних компаній Китаю були розслідувані або звільнені, а доходи військово-промислового комплексу знизилися на тлі цих розслідувань.
Загроза з боку Китаю - останні новини
Як повідомляв УНІАН, раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія і Китай можуть здійснити скоординований напад на Європу і Тайвань.
"Ми також бачимо глобальний зв’язок між Китаєм і Росією. Китай дивиться на Тайвань. І я переконаний, що якщо Китай вживатиме там військових дій, він тиснутиме на свого молодшого партнера, Росію, під керівництвом Путіна, щоб вона тримала нас зайнятими тут, у Європі. Ось чому ми повинні бути готові", – заявив він.
