В неділю на заклик Маї Санду, яка перемогла на виборах президента Молдови, на вулиці Кишинева вийшли тисячі людей. Вони вимагали дострокових виборів парламенту, в якому зараз домінує проросійська партія.
В листопаді Санду, яка очолює проєвропейську партію "Дія і Солідарність", перемогла в президентській гонці проросійського Ігоря Додона. 24 грудня вона повинна стати першою в історії країни жінкою на найвищій державній посаді. Під час перших же заяв після виборів Санду виступила за розвиток відносин з Росією. Але водночас вона чітко дала зрозуміти, що хоче покінчити з залежністю Молдови від Москви, - пише Gazeta Wyborcza.
Читайте такожDie Welt: Вибори в Молдові стали розчаруванням для Кремля, але він сам виненПрикладом цієї залежності стали борги, які формально Молдова повинна сплатити російському "Газпрому". На початку листопада вони складали астрономічні 7,24 мільярди доларів. Про це повідомляли в компанії "Молдовагаз", акціонером якої виступають "Газпром", уряд Молдови і адміністрація сепаратистської проросійської провінції Придністров'я. Власне, на цей регіон і припадає 6,7 мільярда доларів боргу перед Москвою.
Одразу після перемоги на виборах Мая Санду наголосила, що не визнає цю велетенську заборгованість перед "Газпромом".
"Придністров'я утримує Росія. І робить це за допомогою безкоштовних поставок газу й іншими способами. Ці проблеми будемо обговорювати і розв'язувати з Росією. Молдова не визнає борг за постачання російського газу в Придністров'я", - сказала Санду під час інтерв'ю для українського порталу "Українська правда".
Минулого ж тижня в ефірі російського телеканалу РБК вона також підкреслила, що формально приписувати Кишиневу ці борги перед російською компанією несправедливо.
"На правому березі Дністра в нас немає боргів перед "Газпромом". Тому що ми платимо за газ і робимо це вже багато років. З іншого боку, на лівому березі не платили за газ і там величезні борги. Очевидно, що не можна очікувати від нас на правому березі, що ми зможемо їх сплатити", - сказала наступний президент Молдови.
Читайте такожWashington Post: Війна в Україні повинна нагадати ЄС, чому автократи - погані сусідиGazeta Wyborcza пише, що цей борг перед "Газпромом" Москва може використати для політичного тиску на країну. Тим більше, що торік з ініціативи Додона контракт на поставки газу з Росії був продовжений до кінця 2020-го. Без нової угоди Молдова може опинитися посеред зими без потрібної енергії. А будівництво нових ГТС, які повинні були з'єднати країну з європейською мережею, впродовж останніх років затягувалося. Тож вони не будуть готові до запуску через місяць.
На думку Санду, на вимоги вивести російські війська з Придністров'я Москва може відповісти закручуванням газового крана. Російський контингент розгорнутий в молдовському регіоні в якості "миротворчих сил" на основі угоди від 1992 року. Крім того, на цій території є ще одна військова частина армії РФ без будь-якої згоди Молдови.
Заяви Санду гостро розкритикував прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, а також голова МЗС РФ Серій Лавров. А після того в наступ пішли проросійські політичні сили. Минулого четверга вночі парламент Молдови ухвалив закон, який позбавляє президента наглядових повноважень над спецслужбами. Також депутати почали роботу над постановою, яка надасть російській мові статус другої державної в Молдові. Крім того, вони збираються скасувати заборону на трансляцію російського телебачення в країні.
Читайте такожДосвід Придністров’я: Санду натякнула на неефективність "м’якого діалогу" щодо ДонбасуВ схваленні таких змін проросійські соціалісти в молдовському парламенті користуються підтримкою партії бізнесмена Ілана Шора. В минулому його звинуватили у виведенні щонайменше мільярда доларів з банківської системи Молдови, що стало причиною початку економічної кризи в країні. Проросійські сили змогли скористатися цією кризою, щоб повернутися до влади в Молдові.
"В парламенті діє група злочинців, які не поважають конституцію, права і вибір народу", - вважає Санду, закликаючи молдован виходити на протести на підтримку дострокових парламентських виборів.
Ситуація в Молдові
- Другий тур виборів президента Молдови відбувся 15 листопада.
- На виборах перемогла кандидат від партії PaS Мая Санду, яка набрала 943 тис.006 голосів. Головного конкурента Санду Ігоря Додона підтримали 690 тис.615 виборців.
- 20 листопада ЦВК Молдови оголосила Санду переможцем президентських виборів. Рішення Центрвиборчкому має підтвердити Конституційний суд.
- Тим часом парламент Молдови відразу в двох читаннях прийняв проект про обмеження повноважень Санду. Через це рішення у Кишиневі 3 грудня спалахнули протести.
