Норвегія перебуває у "конструктивному процесі" з Росією для забезпечення передачі головування в Арктичній раді. Міжурядовий орган припинив роботу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Як пише Bloomberg, процес передачі головування до Норвегії може пройти у віртуальному форматі. За оцінкою видання, у зустрічі навряд чи братимуть участь міністри урядів.
Як відомо, до організації входять Росія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, США та Канада. Тепер вони мають узгодити підготовку до переходу головування. Арктична рада є основним міжурядовим форумом для співробітництва з питань Арктики, включаючи зміну клімату, проблеми корінних народів та управління.
У червні організація повідомила про відновлення роботи над проектами, в яких не брала участь Росія. Близько 70 проектів, що становлять приблизно половину роботи, затвердженої до лютого, знову запущено.
"Перегони за вплив в Арктиці загострюються. Китай, який розглядає регіон як транспортний маршрут до Європи, є однією з 13 держав, які мають статус спостерігача у Раді. Минулого року він заявив, що не підтримає виключення Росії із Ради, заявивши, що для цього немає правового механізму", - зазначає видання.
Серед своїх пріоритетів на період головування Норвегія вказує питання клімату, стійкий економічний розвиток та турбота про людей в Арктиці, включаючи залучення молоді та посилення ролі та голосу груп корінних народів.
Арктична рада - що відомо
Організація була створена у 1996 році Данією, Фінляндією, Ісландією, Канадою, Норвегією, Росією, Швецією та США. Ця Рада зосереджена на темах, які стосуються сталого розвитку, охорони навколишнього середовища, досліджень, моніторингу зміни клімату та допомоги корінним народам регіону.
3 березня всі країни-засновники, окрім Росії, вийшли з роботи Ради у відповідь на "кричущі порушення країною принципів суверенітету та територіальної цілісності, заснованих на міжнародному праві".
