Сьогодні, 15 жовтня, Польща обирає парламент. В країні проходять парламентські вибори, за результатами яких будуть обрані 460 членів Сейму (нижня палата) та 100 сенаторів (верхня палата) на чотирирічний термін.
Як повідомляє DW, виборчі дільниці будуть відкриті до 22:00 за Києвом, після чого стануть відомі результати екзитполів – опитувань виборців на виході з дільниць.
Депутати Сейму обираються за пропорційною системою від 41 багатомандатного округу. Місця розподіляються з використанням методу Д'ондта з порогом в 5% для партій і 8% для коаліцій, на партії, що представляють інтереси національних меншин дані обмеження не поширюються.
Члени Сенату обираються за системою відносної більшості з одним переможцем від 100 одномандатних округів.
Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, правляча національно-Консервативна партія "Право і справедливість" віце-прем'єра Ярослава Качинського з результатом 34% голосів лише трохи випереджає опозиційну ліберально консервативну партію "Громадянська платформа" (ГП) екс-прем'єра Польщі і колишнього голови Європейської Ради Дональда Туска, за яку готові голосувати 32% виборців.
Як вибори в Польщі можуть позначитися на Україні
Напередодні виборів загострилися розбіжності керівництва Польщі з Україною. Польща продовжила заборону на експорт українського зерна після його скасування Єврокомісією. Це було зроблено для підтримки польських фермерів, голоси яких мають важливе значення на парламентських виборах. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не може допустити безконтрольного продажу українського зерна на польському ринку, оскільки має дбати про інтереси власних громадян.
Примітно, що одна з партій, у якої є всі шанси потрапити до парламенту, обіцяє скасувати допомогу українським біженцям.
Окрім того, партнером PiS може стати вкрай права партія "Конфедерація свободи і незалежності", яка, зокрема, виступає за припинення допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії
Парламентські вибори 2023 року можуть призвести до зміни уряду та позбавити партію влади "Право і справедливість" свого статусу, який вона зберігає з кінця 2015 року. Громадські опитування вказують на можливий успіх опозиційних партій, підтримка "Права і справедливості" опустилася нижче 40% і наближається до 35%.
Основну конкуренцію правлячої партії складають ліберальна Громадянська коаліція, очолювана колишнім прем'єр-міністром. Крім Громадянської коаліції в опозиції до "PiS" знаходяться соціал-демократична коаліція "Ліві", центристська коаліція "Третій шлях" та ультраправа "Конфедерація свободи і незалежності". Для виборів до Сенату опозиція, за винятком Конфедерації, уклала "Сенатський пакт 2023", за яким партії домовилися про висунення єдиного кандидата в кожному окрузі. Дана стратегія має збільшити шанси опозиції на отримання більшості в Сенаті.
Як уточнює ЛІГА, п'ять політичних сил мають хороші шанси подолати прохідний бар'єр і потрапити до парламенту. Для партій він встановлений на рівні 5%, для блоків – 8%.
За третє місце змагаються
- ліберально-консервативна коаліція третій шлях (рух Польща 2050 Шимона головні та Польська селянська партія Владислава Косіняка-Каміша);
- ліва коаліція Левіца (партії нові ліві та ліві разом);
- ультраправа коаліція Конфедерація (Нова надія, національний рух, Конфедерація польської корони).
Кожна з них може розраховувати на 10% і може зіграти ключову роль у формуванні наступного уряду, оскільки ані Об'єднана правиця, ані Громадянська коаліція не набирають монобільшості.
PiS у своїй передвиборчій кампанії робить упор на стабільність. Партія вказувала, що провела країну через пандемію, півтора року російського вторгнення в Україну і пов'язану з ним кризу вартості життя набагато краще, ніж влада в сусідніх державах. Перед виборами уряд підвищив соціальні виплати, щоб посилити підтримку серед свого основного електорату – літніх людей та сільського населення.
Лідер Громадянської платформи Туск обіцяє поліпшити відносини з Брюсселем, збільшити доходи та інвестиції в освіту та охорону здоров'я. PiS намагалася охарактеризувати опозицію як загрозу для Польщі та її традицій. У цьому наративі Туск є агентом Німеччини та ЄС, який нібито готовий продати суверенітет країни і використовувати права ЛГБТ і жінок, щоб завдати шкоди традиційній польській родині.
Опитування показують, що "Право і справедливість" має більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія, але недостатню для того, щоб отримати монобільшість.
Вона може бути змушена звернутися за підтримкою до ультраправої антиукраїнської партії "Конфедерація" або до більшості окремих депутатів з проєвропейської коаліції або створення коаліції з однією з партій блоку "Третій шлях".
У разі перемоги кожному з суперників доведеться шукати партнерів для створення урядової коаліції.
Крім того, уряд Польщі на чолі з PiS вже багато років перебуває в жорсткому протистоянні з Брюсселем, головним чином через свою реформу судової системи, яку критики засуджують як посягання на верховенство закону і демократію. До того ж передвиборча кампанія правлячої партії була сильно забарвлена в антинімецькі тони.
Партія Дональда Туска в міжнародній політиці виступає за орієнтацію як на США, так і на Євросоюз, і дотримується щодо Росії та її агресії проти України проєвропейського курсу. У разі перемоги ДП обіцяє також домагатися переходу країни на Євро, легалізувати аборти до 12-го тижня вагітності і розглянути питання про легалізацію одностатевих шлюбів.
На думку експертів, як для лідера опозиції Дональда Туска, так і для його суперника Ярослава Качинського, поразка на парламентських виборах у Польщі може означати занепад політичної кар'єри.
Одночасно з парламентськими виборами проходить референдум, де винесено чотири питання: про продаж державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, польсько-білоруської стіни і допуску нелегальних іммігрантів з Близького Сходу і Африки.
Війна в Україні та Вибори в Польщі
УНІАН писав про те, що станеться з відносинами поляків і українців після парламентських виборів. Це найбільш бурхлива передвиборча кампанія в Польщі за останні 30 років - через неї помітно погіршилися відносини Варшави і Києва.
Станом на 13 жовтня 2023 року рейтинги коливалися і погано показували справжні настрої, правляча партія "Право і справедливість", яка керує Польщею 10 років, пройшла через низку скандалів - зокрема через корумпованих чиновників.
