Нова Рада миру по Газі під головуванням Дональда Трампа поки що залишається загадкою. Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв'ю УНІАН розповів, як, на його думку, рішення Ради будуть реалізовуватися, хто нестиме відповідальність і навіщо в орган запросили Путіна.
Що на практиці означає створення Ради миру по Газі під головуванням Дональда Трампа - це консультативний майданчик чи орган з реальними повноваженнями?
Орган, де є Трамп, завжди має якісь повноваження, через те, що він президент Сполучених Штатів. Чи це якась офіційна міжнародна структура? Ні. Як вона буде працювати, поки що нікому невідомо. Запрошує туди сам Трамп і у нього дуже багато особистих повноважень. Які питання буде вирішувати ця Рада? Тільки Гази, тільки Близького Сходу, чи будуть, чи не будуть створюватись структури, які стосуються саме наших питань - наразі не зрозуміло.
Такої відповіді немає й у багатьох європейців, і у багатьох інших, хто зараз отримує цю пропозицію. І у нас зараз фактично всі працюють над цими викликами, але поки що це дуже сира історія, яка в процесі.
Наскільки ця Рада може бути альтернативою або конкурентом традиційним міжнародним форматам? Яким саме?
Поки що зрозуміло лише одне: ця структура точно з’явиться, але якою саме вона буде - наразі ніхто сказати не може. Альтернативою вона точно не буде. Класичні міжнародні організації давно працюють неефективно, і це загальновідомо. У них бракує і реальних можливостей, і політичної волі, щоб ухвалювати дієві рішення. А новий формат, найімовірніше, стане більш ефективним консультативним майданчиком, де збиратимуться лідери, яких вибиратиме сам Трамп. І тут не йдеться про "хороший чи поганий", а ідеться про тих, хто здатен реально впливати на ситуацію навколо Гази, у цьому випадку.
Знову таки, незрозуміло, чи ця Рада займатиметься й іншими питаннями, або ж для цього створюватимуть окремі ради. В американській адміністрації обговорюють ідею ще однієї ради з фокусом на наші питання, але поки немає сенсу спекулювати, поки це питання для переговорів.
Чи можна розглядати цю Раду як спробу Трампа сформувати власну систему глобального врегулювання конфліктів поза чинними інституціями?
Ні, мені здається, що взагалі сама логіка, з якою Трамп підходить до війн, конфліктів фундаментально відрізняється. Ви бачите, що серед ключових перемовників - члени його родини та бізнес-партнери й офіційні представники. Показово й те, що зустрічі проходять не у Женеві, наприклад, а у Маямі. Ну, коли раніше ви чули, що ключові міжнародні переговори відбуваються саме в Маямі.
Окреме питання - які саме структури надалі контролюватимуть процес. Для Трампа його мирний план із 20 пунктів щодо Гази наразі реалізований лише частково (обмін заручників і припинення вогню - ред.). Усі найскладніші етапи врегулювання ще попереду.
Тому в будь-якому разі ця Рада буде дієвим інструментом, оскільки там буде власне сам Трамп і ті, кого він обрав, залежно від свого бажання. А як це все буде працювати, поки що абсолютно ніхто на це немає якоїсь притомної відповіді.
Чи є ризик, що Рада стане майданчиком для торгів між великими державами, а не реального захисту?
Ризик завжди є, але це можна робити й поза рамками Ради, що цьому заважає? Тому Рада - це власне формат, в якому будуть обговорюватися питання. Чи буде далі йти справа після обговорень, власне, чи буде ухвалення рішень? Скоріше за все, буде.
Поки що незрозуміло, як саме виконуватимуться ці рішення. Формально це мають робити глави держав або урядів через свої національні механізми влади. Тобто рішення, ухвалені в межах Ради, згодом повинні отримати належну легітимність - на національному рівні або, наприклад, у межах Європейського Союзу. Адже учасники таких рад представляють свої країни, але самі по собі не завжди мають повноваження. Це стосується, зокрема, таких питань, як розміщення військ, постачання озброєння тощо.
Чому Трамп вирішив запросити до Ради миру Путіна, попри війну Росії проти України та її міжнародну ізоляцію? Чи може участь Путіна в такій Раді стати формою політичної реабілітації Кремля на міжнародній арені?
Реабілітації - ні, але власне елемент доступу Путіна до інших - з'явиться. Це абсолютно очевидно, оскільки чи він, чи його представники стануть частиною цієї історії. Тому у Росії з'явиться додатковий майданчик для контактів.
Чи може участь Путіна в такій Раді ускладнити притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини в Україні? Який сигнал отримує світ, якщо лідера країни-агресора запрошують до мирного органу, що створюється США?
Путін може бути притягнутий до відповідальності або через міжнародні механізми, наприклад, трибунали, або національні механізми. Ця Рада прямо не створює проблеми ні першим, ні другим, але опосередковано, звісно, може.
А якщо казати про те, який сигнал може отримувати світ, то Трамп мислить не так. Він збирає всіх, хто так або інакше впливає на ситуацію, або, відповідно, може бути залучений до обговорення чи вирішення якихось питань навколо Близького Сходу. В даному випадку він мислить через призму Близького Сходу, а не всього іншого: війни і конфліктів. І це саме специфіка Трампа.
А навіщо там хочуть бачити Лукашенка?
Він прийде з грошами і може, наприклад, розмістити там якихось білорусів. Він вже багато разів говорив: "А я от розміщу вздовж лінії дотику білорусів". А чому ви вважаєте, що білоруси не можуть з'явитися на Близькому Сході? Все може бути.
Запрошення до Ради Миру можуть отримати усі, і ми в тому числі? Чи потрібно воно нам?
Звичайно, запрошення роздає Трамп особисто. Чи ми маємо прийняти це запрошення, залежить від того значною мірою, чи ми бачимо у цьому плюс до наших контактів з Трампом і американською адміністрацією. І це залежить від позиції наших європейських партнерів, а вони поки що не визначились, вони поки що зважують різні варіанти.
І ми ж можемо брати участь в цій Раді на якихось спеціальних умовах, ми ж не будемо виділяти гроші, яких у нас на сьогодні немає. Тобто є низка питань, які потрібно вирішити на шляху до того, аби обрати формат нашої участі.
Які важелі можуть бути у цієї Ради - політичні, фінансові, безпекові? Як Рада миру буде примушувати сторони до дотримання домовленостей? Чиє слово у Раді буде основним?
Я не бачу різниці між політичними і безпековими важелями - це дві сторони однієї монети. І я вважаю, що ця Рада - це насамперед політичний формат. Тобто там можуть вирішуватись якісь інші питання, але формат саме політичний.
Примушувати сторони до дотримання домовленостей вони зможуть через свої національні і міжнародні можливості. Якщо Трамп щось говорить, отже, він може задіяти потенціал Сполучених Штатів. Тобто в даному випадку слово США буде основним.
ООН вбило право вето, яким почали усі спекулювати. Чи буде тут щось інше, наприклад? Хто нестиме відповідальність у разі провалу мирного процесу: голова Ради, країни-учасниці чи сторони конфлікту?
Чи там буде право вето в класичному голосуванні, як в ООН, ніхто зараз не скаже на цьому етапі. Це попередні спекуляції.
Найбільшу відповідальність буде нести голова Ради - це очевидно, оскільки і план виник через переговори американців з гравцями в цьому регіоні. Чи буде нести відповідальність вся Рада, опосередковано? Так.
Тобто, входячи до Ради, кожен бере на себе частку політичної відповідальності, оскільки, як я і сказав, це політичний формат.
Що буде, коли Трамп залишить посаду президента США? Чи цей формат може існувати без нього?
На це питання вам поки що ніхто не відповість.
Павло Клімкін – дипломат, колишній надзвичайний та повноважний посол та ексміністр закордонних справ України.
У 2010-2012 роках працював заступником міністра закордонних справ України, з 2011 року керував апаратом міністерства. Одночасно очолював делегацію України на переговорах про підписання історичної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
30 березня 2012 року він парафував цю угоду своїм підписом. Після того був призначений послом України в Німеччині, де працював до 2014 року.
