На президентських виборах п’ятирічної давнини в Білорусі Олександр Лукашенко отримав найбільшу підтримку громадян за всю пострадянську історію цієї країни. І причина цього була дуже проста – білорусам поставили у приклад Україну, як страшилку «демократичних змін», що після Майдану призвело до часткової втрати територій. Мовляв, хочете Майдан? Ок, будемо мати війну.
Бацька заборонив публікувати будь-які соціологічні дослідження, бо цифри явно не грають на його користь
Втім, суспільство у Білорусі, схоже, за п’ять років подорослішало. І страшилки війною не глушать бажання поборотись заради альтернативи Лукашенкові. Тож не дивно, що президентська кампанія 2020 (вибори президента Білорусі мають відбутися 9 серпня) вже розпочалася. І вона доволі цікава.
Так, Бацька заборонив публікувати будь-які соціологічні дослідження, бо цифри явно не грають на його користь. Білоруські експерти, які вивчають соціологію, не дають Лукашенкові рейтинг по країні вище 30%. Тому чинний президент зробив усе, щоб вже зняти з гонки двох кандидатів, які становили для нього загрозу, щоб не втрачати навіть декількох відсотків на полі «ядерного електорату». Однак опозиційні та незалежні кандидати вже побачили, що суспільство дає їм шанс поборотися з Лукашенком.
Проти нього виступають чотири альтернативних кандидати, серед них дві жінки - дружина блогера Сергія Тихоновського Світлана та колишня депутатка парламенту Анна Канопацкая.
Остання – чисто прозахідний кандидат, опонує до Лукашенка протягом 10 років, у 2016 році по мажоритарці пройшла в парламент. Має тісні контакти в Австрії, ЄС. Виступає за м'яку передачу влади від Лукашенка до наступного президента, зі збереженням гарантій екс-президенту. На момент старту виборчої кампанії, була самим впізнаваним опонентом чинного президента. Зараз трохи загубилася, але необхідну кількість підписів зібрала.
Що ж до першої, то її чоловік Сергій Тихоновський очолив так званий нетрадиційний протест в Білорусі. Тобто його підтримують ті, хто ніколи не був в опозиції, але їм дуже набридло те, що відбувається в країні. Якщо поглянути на кількість передплатників його ютуб-каналу, це 240 тисяч осіб. В межах Білорусі це 4% від загальної кількості виборців. Тихоновський підійшов до справи просто: в інтернеті він працює на антитезах Лукашенка, називає його «тарганом», якого варто зупинити. За що й отримав каземати.
Втім, за його дружину Світлану навряд візьмуться так само. Хоча Лукашенко нещодавно не втримався і висловив свою позицію: мовляв, жінка не здатна керувати Білоруссю.
Ще один претендент на неконтрольоване суперництво з Лукашенком - екс-глава Белгазпромбанка Віктор Бабарика. Він 20 років був топ-менеджером структури Газпрому в Білорусі, тож тяжіє до Росії. Попри те, що ще за місяць до початку виборчої кампанії говорив, що не планує йти в президенти, схоже, його змусили куратори з Москви. Адже, якщо його оберуть, він буде навіть більш проросійським, ніж Лукашенко.
Втім, наразі він теж отримав квиток в тюремну камеру. На екс-банкіра завели кримінальні справи, які стосуються незаконної діяльності керівництва банку. Окрім Бабарика правоохоронці затримали близько 20 осіб і, як пишуть ЗМІ, практично всі вони дають свідчення щодо Віктора Бабарика «як організатора злочинної схеми».
Лукашенко ж відкрито говорить, що не може себе поводити «демократично», бо так втратить країну і його «проклянуть»
Наступний кандидат, який ризикнув скласти конкуренцію чинному президенту Білорусі – екс-директор Парку високих технологій (білоруські айті-продукти - Viber, танки (world of tanks), Msqrd і інші популярні it-проекти - знають у всьому світі), колишній чиновник та дипломат Валерій Цепкало. Втім, він побоюється, що його теж можуть заарештувати, хоча й наголошує, що не порушує ніяких законів.
Лукашенко ж відкрито говорить, що не може себе поводити «демократично», бо так втратить країну і його «проклянуть». Тож правоохоронці будуть зараз відігравати ключову роль в селекції потрібних і не вигідних для чинного президента кандидатів.
Ще одна сила, яка впливатиме на перебіг виборчої кампанії – Кремль. Злі язики подейкують, що Москва може бути зацікавлена в подальшій дестабілізації Білорусі. Адже останніми роками Лукашенко вміло грав на різних фронтах, дратуючи «старшого брата». Тож росіянам вигідно попсувати стосунки Білорусі з США та ЄС. І через арешти опозиційних політиків, розгін масових протестів на утиски свободи слова, це цілком можливо. Кремль воліє ускладнити маневри Бацьки в Європі, щоб від безвиході він був змушений повернутися у «рідну гавань». Адже насправді багатовекторність міжнародної політики Лукашенка будується на економічному прагматизмі, натомість політично країна все одно перебуває в орбіті Росії.
До речі, в ЄС вже нагадали Лукашенку, що продуктивна динаміка співпраці залежить від того, як саме пройдуть вибори. «Надзвичайно важливо, щоб основні права і свободи громадян Білорусі дотримувалися повною мірою, і щоб влада забезпечила середовище для справжньої політичної конкуренції», - заявив на минулому тижні офіційний представник глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля Петер Стано.
У будь-якому разі, змінити розташування сил та майбутню конфігурацію політичної верхівки Білорусі можуть самі білоруси, які не злякаються вірогідного застосування проти них сили. Адже, якщо поглянути на списки кандидатів у президенти країни, альтернативні претенденти зуміли сукупно назбирати підписів на свою підтримку стільки ж, скільки Лукашенко (маючи адмінресурс). Це свідчить про те, що активність громадян на виборах буде дуже високою. І без другого туру, схоже, вже не обійтися. Перемогти у першому Лукашенко вже не зможе.
Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro
