Росія зазнає на фронті важких втрат і, за оцінками Генштабу ЗСУ, втратила вже 1 мільйон 178 тисяч солдатів убитими і пораненими. Попри це агресор не відчуває браку живої сили і навіть робить ставку саме не піхоту, а не техніку. Як Росії вдається вербувати стільки смертників без повноцінної мобілізації, у великій статті розповідає Politico.
У вересні 2022 року, на тлі розгромних поразок на фронті і реальної загрози програшу у війні, Путін оголосив часткову мобілізацію, за якою на фронт відправили 300 тисяч російських чоловіків. Це спричинило хвилю страху та обурення в російському суспільстві. Відтоді Кремль уникає нової хвилі примусової мобілізації, натомість набираючи величезну кількість добровольців, згодних померти за грошову винагороду, якої ледь вистачить на однокімнатну квартиру у маленькому провінційному місті.
Гроші замість примусу спрацювали: щомісяця Росія набирає близько 30 тисяч добровольців, чого цілком вистачає, щоб покривати втрати на фронті.
Війна як робота
Більшість новобранців російської армії – це цивільні, які підписали контракт на службу. І процес їх вербування загалом дуже схожий на звичайний рекрутинг працівників цивільними підприємствами.
Однак є кілька принципових відмінностей. Коли ви влаштовуєтесь працювати, наприклад, на завод, вам ніхто не дає 25 тисяч доларів за сам факт підписання трудового контракту. А коли вас вербують у російську армію – дають. Це шалені гроші для пересічних росіян, особливо з глибинки.
Крім того, російська держава пропонує низку додаткових бонусів: списання боргів перед банками, гарантоване місце в університетах для дітей контрактників та інші пільги. Показово, що наявність судимостей і важких хвороб, в тому числі заразних інфекцій, більше не є перепоною на шляху в російську армію.
Як зазначає Politico, для багатьох російських чоловіків, які не знайшли свого місця в житті, армія стала роботодавцем останньої надії.
"Ці заходи спрямовані на конкретну демографічну групу: соціально вразливих чоловіків. Чоловіки з боргами, судимістю, низьким рівнем фінансової грамотності — або ті, хто потрапив у пастку хижацького мікрокредитування. Люди на узбіччі, без перспектив", — каже політолог Катерина Шульманн.
Держава-рекрутер
За час війни в Росії сформувалася відпрацьована система вербування контрактників, в якій важливе місце відведено регіональним органам влади. Фактично саме місцеві регіональні уряди стали центрами найму, яких ще й змусили змагатися між собою за кількість завербованих, виплачуючи новобранцям щедрі бонуси з місцевих бюджетів.
Регіональні органи влади укладають цілком офіційні контракти з кадровими агентствами, а ті, своєю чергою, залучають позаштатних рекрутерів, щоб вишукувати потенційних смертників, де тільки можуть.
Виникла система, за якої будь-який громадянин Росії може привести людину до військкомату (або точніше – спочатку до кадрового агентства, яке спеціалізується на вербування солдатів для армії) і отримати за це солідну грошову винагороду. Від 1 до понад 3 тисяч доларів.
У багатьох російських регіонах місцевий ринок праці залишає мало альтернатив. Чим гірша економічна ситуація в регіоні, тим більше добровольців там знаходять.
Армія як в’язниця
На першому етапі війни великою допомогою для армії стало вербування десятків тисяч злочинців з російських тюрем. Багато йшли справді добровольцями, але багатьом створювали відповідні "умови", аби вони погодилися змінити в’язницю на окоп.
Крім того, в Росії цілком офіційно запроваджено систему, яка передбачає закриття кримінального провадження, якщо підозрюваний чи обвинувачений підписав контракт на службу в армії. Часто вербувальниками в таких випадках є самі ж поліцейські.
Також в Росії продовжують щовесни та щоосені проводити призов на строкову службу. Інтернет сповнений скаргами строковиків та їхніх батьків на те, що вчорашніх школярів примусом або обманом змушують підписувати контракт і йти на фронт "добровольцями".
"Здатність Росії підтримувати рівень людських ресурсів на тлі величезних втрат на полі бою допомагає пояснити, чому через чотири роки після початку вторгнення Володимир Путін, здається, більш переконаний, ніж будь-коли, що він може змусити Україну прийняти його умови — чи то дипломатичним шляхом, чи то війною на виснаження", – пише Politico.
Війна в Україні: одноразові солдати Росії
Як писав УНІАН, на Лиманському напрямку дедалі частіше фіксують російських солдатів, які йдуть у бій без касок і бронежилетів — тенденцію, якої торік майже не спостерігали. За даними ЗСУ та експертів, це наслідок високих втрат російської армії та гострої нестачі спорядження, зброї й підготовки, а також результат ставлення командування, яке розглядає штурмовиків як "одноразових".
Деяких солдатів навмисне відправляють на небезпечні ділянки як покарання або використовують для перенесення боєприпасів, що робить їх легкою здобиччю українських безпілотників.
Командири ЗСУ припускають, що частина російських підрозділів взагалі не усвідомлює близькості українських позицій через хаос на передовій.
