Підпишіться на нас в Google
Українські удари по російській паливній інфраструктурі та погіршення економічної ситуації дедалі сильніше підривають неформальний "суспільний договір" між Кремлем і населенням Росії, за яким влада забезпечувала стабільність і добробут в обмін на обмеження політичних свобод. Про це йдеться у публікації французької газети Le Monde.
Автори публікації зазначають, що останні атаки України по нафтопереробних заводах спричинили найгострішу паливну кризу в Росії за останні десятиліття. Особливе значення мав удар українських безпілотників по Омському НПЗ 6 липня. Після атаки найбільший російський нафтопереробний завод був змушений призупинити роботу.
Відтак, війна стає дедалі відчутнішою у регіонах, які раніше вважалися недосяжними для бойових дій, наголошують журналісти Через атаки на НПЗ, паливні бази та танкери по всій Росії утворилися довгі черги на автозаправних станціях, зростають ціни на пальне, а чорний ринок набирає обертів. Водночас російська влада поки не може швидко стабілізувати ситуацію.
"Атаки на великі нафтопереробні заводи, включно з підприємствами в Омську та Ярославлі, виявили критичну вразливість: внутрішню логістику", - каже економіст Європейського гуманітарного університету Миколай Кульбака.
За його словами, швидко переорієнтувати постачання на залізницю практично неможливо, а імпорт пального, зокрема з Індії, не здатний оперативно вирішити проблему.
Видання також звертає увагу на психологічний чинник. Дослідник Вільного університету Берліна Андрій Яковлєв вважає, що влада приховує реальні масштаби атак, одночасно стримуючи ціни на бензин, через що населення скуповує пальне про запас. У результаті дефіцит лише посилюється.
Окрім паливної кризи, автори описують і загальне погіршення стану російської економіки. Провідна економістка Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії Гелі Сімола зазначає, що цього року економічне зростання сповільнилося, а бюджетний дефіцит суттєво збільшився. Водночас, за її оцінкою, негайна економічна чи фінансова криза видається малоймовірною.
"Росія поки що може фінансувати й підтримувати свої операції в Україні, хоча їй доведеться ухвалювати дедалі складніші рішення", - каже аналітикиня.
У публікації також згадується доповідь європейських спецслужб, в якій попереджається про ризики банківської кризи в Росії через накопичення проблемних кредитів, масові банкрутства малого та середнього бізнесу та високу залежність банків від кількох великих позичальників. На думку експертів, новий пакет санкцій ЄС, який готується у липні та буде спрямований насамперед проти російських банків і криптовалютних мереж, може ще більше посилити фінансовий тиск на Росію.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, історик Норман Дейвіс вважає, що війна проти України стала стратегічним провалом для Володимира Путіна та може пришвидшити розпад Росії. Він наголосив, що спроби Кремля відновити імперію зазнали невдачі, а сучасна армія РФ продемонструвала слабкість у порівнянні з радянською.
Дейвіс також зазначив, що Росія дедалі більше залежить від Китаю, і саме Далекий Схід може стати точкою початку нового етапу розпаду держави.
