Російські лідери спробували проштовхнути вигідну для себе деескалацію бойових дій в Україні, оголосивши 36-годинне припинення вогню на час різдвяних свят. Утім, Україна та країни Заходу назвали ці наміри цинічною спробою виграти час для поповнення запасів російських сил.
Аналітики підтверджують нещирість намірів Кремля, пише The New York Times. Вони зазначають, що такі пропозиції, зазвичай, надходять тоді, коли пауза принесе найбільшу користь позиції Росії на полі бою, а не тоді, коли вони можуть сприяти мирним переговорам чи допомогти цивільному населенню.
Пропозиція Путіна про припинення вогню, яку порушили самі ж російські військові, імовірно, задумувалася також як елемент пропаганди для своїх громадян.
NYT зазначає, що практика використання припинення вогню чи мирних переговорів як пропаганди чи як прикриття для короткострокової тактичної переваги була відома й до Путіна. Поки країни ведуть війну, лідери розподіляють дипломатичні зусилля так, щоб вони доповнювали зусилля на полі бою. Утім це не означає, що Москва ніколи не збирається серйозно вступати в дипломатичні переговори.
Тим не менш, неодноразові, хоча й рідко підтверджувані, заяви Путіна про примирення відображають вимір цієї війни: надії глави Кремля зламати підтримку України Заходом, яка зіграла важливу роль у стримуванні вторгнення.
Лідери України розглядають поглиблення фінансової та військової підтримки Заходу як фронт, практично такий же важливий, як і будь-який інший на полі бою. Ця підтримка запобігла українському економічному колапсу, забезпечувала українські сили озброєнням, і допомогла зупинити колись стрімке просування Росії.
Водночас західні економічні санкції проти Росії обмежують її здатність вести війну та послаблюють позиції Путіна всередині країни.
"Іншими словами, підтримка Заходу допомогла перетворити те, що Путін планував як швидку перемогу Росії, на дорогий і непевний крок. Тож він шукає будь-яку можливість зламати цю підтримку. Це включає жести в бік дипломатії, які спрямовані, принаймні частково, на те, щоб викликати розбіжності між країнами Заходу та в їхній внутрішній політиці щодо війни", - пише NYT.
Москва намагалася зобразити українських лідерів як перешкоду миру, сподіваючись, що деякі європейські лідери чи опозиційні партії зрештою погодяться з цим і зменшать свою підтримку військових зусиль України або тиснутимуть на Київ, щоб той погодився на припинення вогню і мирні переговори. А на тлі того, що російські війська все ще утримують значні території України, мирні переговори зараз сприяли б зміцненню позицій Москви.
Але поки що західні держави були загалом єдиними у підтримці України у війні та навіть розширили цю підтримку більше, ніж очікували багато аналітиків.
Війна в Україні - "припинення вогню" Путіна
Як повідомляв УНІАН, 5 січня після розмови з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом кремлівський диктатор Володимир Путін доручив міністру оборони Сергію Шойгу ввести з 12:00 6 січня до 00:00 7 січня "режим припинення вогню по всій лінії бойового зіткнення".
Проте вже в першу годину російські війська порушили своє ж "перемир'я", що також підтвердили в Пентагоні, й назвали заяву Путіна про припинення вогню "пропагандистським трюком".
Тим часом, у президента Туреччини висловили сподівання на продовження терміну дії оголошеного Росією припинення вогню 6-7 січня. Анкара також готова докласти зусилля для формування умов діалогу, націленого на припинення бойових дій.
У відповідь на заяви турецької сторони щодо продовження російського "перемир'я" радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що таке "припинення вогню" не має ніякого сенсу, поки війська РФ знаходяться на території України.
