Думка
Послухайте, якої пісні заспівав днями екс-прем`єр-міністр і лідер Партії регіонів! «Ми вимагатимемо від Кабінету міністрів терміново розглянути зміни до бюджету з перерахунком прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати», - грізно пообіцяв він, відкриваючи чергове засідання «тіньового уряду». І навіть назвав конкретні збільшені показники прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, встановлення яких опозиція має намір добитися від уряду Тимошенко, починаючи з квітня.
... а Віктор Федорович би помовчав!
Партія регіонів і «тіньовий уряд» раптом побачили, як «не по днях, а по годинах зростають ціни» в Україні. А коли так, вони вимагатимуть від Кабміну вжиття невідкладних заходів для боротьби з інфляцією. Як без цього! Хоча наміри збільшити доходи населення і водночас приборкати інфляцію суперечать один одному з економічного погляду - як побажання, щоб «і вовки були ситі, і зайці цілі».
У чому ще парадоксальність (це, м`яко кажучи) подібних заяв представників Партії регіонів? Адже ж кожен у країні, хто відстежує динаміку соціальних показників останні роки, чудово знає, що саме в період прем`єрства Януковича вони були найгіршими. Причому, уряд під його керівництвом демонстративно ігнорував заклики опозиції, що наполягала на збільшенні соціальних стандартів.
Пропонуємо пригадати перепалки між членами уряду Януковича та представниками фракцій БЮТ і «Нашої України» наприкінці 2006 року при розгляді в парламенті держбюджету на 2007 рік! Тодішня опозиція (і Президент Ющенко, до речі, теж) намагалася переконати непоступливий уряд і антикризову коаліцію, що не можна залишати незмінною з січня 2007 року мінімальну зарплату – порівняно з її величиною на кінець 2006 року. Адже інфляція в другій половині 2006 року – при уряді Януковича - була дуже високою (через стрімке зростання тарифів на житлово-комунальні послуги), у зв`язку з чим реальні зарплати і взагалі реальні доходи українців тоді знижувалися з місяця в місяць.
Але Віктор Федорович був на той час непохитний (виборів не очікувалося), і мінімальна зарплата не була збільшена з січня 2007 року ні на копійку, залишившись, як і в грудні попереднього року, у розмірі 400 грн. Міністри ж його уряду дружно розповідали народові про шкідливість політики «проїдання» бюджетних коштів і лобіювали якісь магічні інвестиційно-інноваційні програми.
Ну і взагалі! Навряд чи люди забули гучні обіцянки «регіоналів» перед парламентськими виборами 2006 року про «покращенні вашого життя вже сьогодні». А що вийшло насправді?
Лише недавно сталі відомі статистичні дані за 2007 рік. І з`ясувалося, що, наприклад, показники по зарплатах, про збільшення яких тепер надзвичайно клопочуться «регіонали», були найгіршими з 2000 року. Так, реальна зарплата в грудні 2007 року до грудня 2006 підвищилася лише на 10,3%. На другому місці знизу за ці сім років опинився приріст реальної зарплати в грудні 2006 до грудня 2005 – 11,7%, і до різкого пониження даного показника протягом 2006 року потужно доклав свою руку також уряд Януковича. Максимальний же показник приросту реальної зарплати мав місце в грудні 2005 року до грудня 2004 – 31,5% (у 3 рази вище, ніж в 2007 році).
З цими цифрами не посперечаєшся. І на їх фоні прокоментувати наведені заклики Януковича до нинішнього уряду хочеться, використовуючи відому народну приказку – «чия б корова мичала...».
Провокація чи диверсія?
Навіщо ж у такому разі Віктор Янукович і інші представники нинішньої опозиції надумали сьогодні так активно закликати уряд Тимошенко до підвищення зарплат в країні, підставляючись при цьому зайвий раз по своїх минулих гріхах? Та з тієї простої причини, що це дає їм додатковий привід нагнітати страхи навколо високої інфляції, яка справді має місце в останні місяці.
Зокрема, Михайло Чечетов переконував у січні телеглядачів, що інфляція становитиме в 2008 році 20-25%. І вона вже у вересні-жовтні «з`їсть» ту тисячу гривень компенсації, яку почали виплачувати в Ощадбанку, а також «з`їсть і зарплату, і пенсію, і інше». Тобто, він давав вельми прозорий натяк – гроші приречені на знецінення від інфляції.
Ще один парламентарій з Партії регіонів Владислав Лук`янов у січні і зовсім відкритим текстом радив на всю країну, що від подальшої інфляції (він пророкував 25-30% на цей рік) можна врятуватися лише закупівлею про запас товарів тривалого зберігання.
І свіжий приклад: минулої середи на «5 каналі» «регіонал» Юрій Мірошниченко порекомендував (немовби проміж іншим) українцям купувати про запас бензин – оскільки, мовляв, він неодмінно дорожчатиме в найближчому майбутньому. Не можна повірити, що депутат не усвідомлює всю небезпеку таких заяв з екранів телевізорів – адже, хай, і не все, але чимала частина наляканих громадян можуть скористатися його порадою. Що приведе до підвищення попиту і, відповідно, стане додатковим інфляційним важелем.
Такі звернення до масової аудиторії не можуть не мати наслідків. Висловимо припущення, що не менше 1% з показників інфляції в січні (2,9%) і в лютому (2,7%) припадає на психологічний інфляційний чинник, спричинений подібними висловами в ЗМІ противників уряду Юлії Тимошенко.
Є в Януковичу щось божественне...
Нинішні заяви Віктора Януковича про необхідність підвищувати доходи населення і про величезну інфляцію - це камені в той самий город (до речі, вже кого не треба умовляти підвищувати зарплати і пенсії, то це Юлію Тимошенко). Хоча, звісно, він заперечуватиме, що його репліки спрямовані на посилення інфляційних очікувань населення.
До речі, ще 18 липня 2006 року Президент видав Указ «Про заходи з посилення захисту прав громадян, банків, що є вкладниками, а також інших клієнтів банків, і забезпеченню стабільності в банківській сфері» (№ 624/2006). У ньому, зокрема, наказано: «вживати у встановленому порядку заходи з:
- недопущення формування в суспільстві негативного очікування щодо рівня інфляції, валютного курсу і стану банківської системи;
- оперативного реагування на інформацію в засобах масової інформації про ситуацію на грошово-кредитному і валютному ринках, яка не відповідає дійсності, може дестабілізувати ситуацію на ринку банківських послуг, негативно вплинути на інтереси клієнтів банку і послабити рівень довіри населення до банківської системи України...».
Стосується цей Указ журналістів, і в ньому, на жаль, ні слова немає про те, як впливати на недбайливих політиків, які з власної дурості чи свідомо лякають населення, – чим посилено нині зайнята опозиція на чолі з Януковичем. Адже вони своїми заявами в ЗМІ, викликаними нібито турботою про народний добробут, насправді завдають колосальної шкоди економіці і всім громадянам України?
У зв`язку з такими діями Януковича та інших членів Партії регіонів на думку спадає образ дволикого Януса. Це – в давньоримській міфології божество часу, яке зображалося з двома обличчями, спрямованими в протилежні боки. Згадують про дволикого Януса, коли йдеться про лукавство якоїсь людини. Чи не так, дивовижна співзвучність імен-прізвищ?
Дві ж очевидні риси, які демонструє нині Віктор Федорович розповідями про його нібито стурбованість низькими зарплатами і високою інфляцією – це цинізм, ну і, звичайно, комізм.
Юрій Глухов
