Панове, саме життя показало нам спосіб вберегтися від виборів. Це уповільнення економічних процесів, фінансова криза і інфляція. Не розраховуватимемо, що раптом у наших політиках заговорила совість і відповідальність. Не будемо. Але ці хлопці (фінансисти фракцій), які подарували свій депутатський значок дітям, і здали картки для голосування відповідальному по фракції (не самому ж на кнопки тиснути, як дурневі), в хороших костюмах, з дорогими запонками, на крайслерах, і бентлі, які платять за ефіри, біг-борди і роботу регіональних штабів. Їм стало дорого. Значно дорожче, ніж раніше... Поклади шість мільйонів за місце у списку, а потім опинися в опозиції. Вони не хочуть. У політінвесторів болить голова, а дорожчає все: від яєць і гувернерів до бензину і дівчаток. Кожна домна, що зупинилася, б`є по кишені своїх власників, волаючи до стабільності. До того ж, океюшки – дострокові вибори. І якщо потім за нормальних “розкладів” світитиме посада в уряді, а приватизація зупиниться, там який-небудь президент або прем`єр паритиме мізки щодо довгої «передпродажної підготовки» або чого доброго захоче розплатитися цим підприємством з північними або іншими партнерами за підтримку на виборах, то що тоді? Або он Давиду обіцяли Антимонопольний... Це ж круто... АМК - це ж майже Нафтогаз... І що - отримав Давид? Ні. І вже не отримає.
Фінансисти підприємств плачуть, що людям зарплати на підприємствах підіймати треба. А головним акціонерам дуже не хочеться платити по три місяці штабам, тим паче, що дехто з них ще за минулі вибори не розплатився. Балога вибори хоче. Ну й нехай хоче. У нього адмінресурс. А спонсори виборів, вони ж по ідеї годувальники суспільства і наповнювачі бюджету сіли набрати контрвиборчу аргументацію. Їх аналітики думають думи, як переконати суспільство, що не треба їм знову іти і голосувати. «Що там у нас... Країна котиться в прірву, ми повинні домовиться на користь простого виборця. Люди втомилися від виборів. Нам необхідно терміново скликати РНБО, Кабмін... І так далі...»
Треба терміново готувати прес-конференцію, що країна не витримає виборів. Як там писав Джангіров: троє виборів для країни все одно, що війна, так Саакашвілі хоч країну не мучив. Політичні опоненти і ділові партнери обговорюють, як зістрибнути з виборів. У них різна ідеологія, але це не головне... Головне, що у них є спільні свердловини... Маленькі такі свердловини, біля якої можна випити і обговорити, як нам не потрібні ці вибори. Маріванна, наберіть Іваніванича. «Іваніванич, ну що там, ти випустив своїх в ефір, там про безвідповідальність політиків, які хочуть увергнути країну в пучину. і таке інше?!. А зараз давай, вип’ємо по чарчині... Поки немає указу... Обговоримо, як зробити так, щоб він і не з`явився.»
Отже зло може перемогти не лише бабло, а іноді, як ось у випадку з українськими виборами, його ( цього самого бабла) відсутність...
Марина Лаптєва
