Багато підприємців на виборах підтримали кандидата в Президенти Януковича з надією на податкові канікули, які б допомогли їм у час катастрофічного зменшення реалізації товарів і послуг, відсутності обігових коштів і кредитної підтримки та посилення тиску контролюючих органів.
І вже на посаді Президента Янукович задекларував свою підтримку малому і середньому бізнесу, бажання здійснити економічні реформи і підняти реальний сектор економіки, свою турботу про інвестора.
Допомогти Президенту в цьому повинен був не прем’єр-міністр, від якого бізнес і не очікував нічого для себе і країни хорошого, а віце-прем’єр-міністр з питань економіки Сергій Тігіпко, який бізнесу здавався справжнім реформатором і який виступав за збереження та розвиток малого і середнього бізнесу в Україні.
Взявся допомагати Президенту у створенні нормальних умов ведення бізнесу і сам бізнес – і через Раду підприємців при КМУ, і через Раду національних асоціацій товаровиробників при КМУ, і через окремі всеукраїнські об’єднання та організації інвесторів, які надали своїх представників до робочих груп Комітету економічних реформ при Президентові, до робочих груп по розробці Податкового кодексу, які брали активну участь в опрацюванні законопроектів, які пропонував Уряд.
І сьогодні ми вже можемо не просто говорити про наміри, а аналізувати конкретні дії влади щодо бізнесу, а також підбивати підсумки цього періоду співпраці у підготовці урядових рішень.
По всій Україні проводяться рейди перевірок підприємців – усі органи контролю, не зважаючи на поки що чинну постанову від 20.05.09. №502, якою обмежено проведення перевірок, а також на вже діючий закон, яким також обмежується право на перевірки, вийшли на війну з бізнесом. Податкові органи, яких обмеження перевірок не стосуються та які не відчували обмежень і раніше, пішли далі. Сьогодні практично неможливо здати декларації без погодження з інспектором та з податковою міліцією податкового навантаження, яке повинно бути відображене бухгалтером у відповідності до їх вказівок.
Обіцянка повернути усім податок на додану вартість реалізувалась в облігації з доходністю 5,5% річних при запланованій в бюджеті на поточний рік інфляції 13,1% та в Закон, яким обмежено право використання податкової накладної строком у три місяці.
Зважаючи на створені сьогодні перешкоди для декларування податкового кредиту, податок на додану вартість може перетворитись в податок з обороту. А оскільки і в електронному вигляді декларації буває складно здати через проблеми в системі чи із шлюзом, єдиним вирішенням цієї ситуації з декларуванням своїх податків є відправлення її поштою за десять днів до закінчення строку подання звітності. Листом з повідомленням і, найкраще, з описом вкладеного. Це дозволить уникнути зайвих конфліктів, штрафів, а головне – забезпечить законне право на майбутнє відшкодування податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів (послуг).
У тому ж таки Законі, яким обмежено можливості отримання податкового кредиту, обмежено і право зарахування збитків минулих періодів на витрати при розрахунку податку на прибуток. Зате значно розширено права податкових органів – тепер, якщо підприємець є роботодавцем, до нього в будь-який момент можуть прийти податківці для перевірки умов діяльності найманих працівників. І при цьому податківці можуть «відвідувати» усі місця, де у підприємців працюють наймані особи. Таким чином, податковим органам вже сьогодні за пропозицією Уряду та підтримкою Президента надано безмежні повноваження щодо перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. І те, що представники Адміністрації Президента обіцяють внести від імені Президента зміни до цього Закону, залишається тільки обіцянками, а закон, підписаний Януковичем, працює вже сьогодні. Не думаю, що репресивними методами будуть наповнені місцеві чи державний бюджети, а ось бюджети окремих представників контролюючих органів, яким надані давно бажані повноваження, безумовно поповняться. Але не надовго, адже загнаний в тінь бізнес буде не розвиватись, а виживати.
Втішає те, що не весь бізнес заганяється у тінь, адже є підприємці і підприємства, які пов’язані з працівниками контролюючих органів, яких у нас в Україні дуже немало. І цьому, пов’язаному із владою бізнесу, буде значно легше.
Це простежується і в проекті Податкового кодексу України, який Уряд схвалив 9 червня, але оригінального тексту якого до цих пір немає ні на сайті Міністерства фінансів, ні на сайті Кабінету Міністрів, ні на сайті Верховної Ради України.
Уряд пропонує ввести новий збір за впровадження деяких видів підприємницької діяльності – з кожного місця торгівлі, за надання ще не визначених видів послуг, за гральний бізнес. При цьому розмір збору не залежить від обсягу реалізації товарів чи послуг, а отже маленька фірма завжди буде в програші перед великою. Так само і в гральному бізнесі, в якому передбачається повернення ігрових автоматів на наші вулиці, при чому збір за ігровий автомат становитиме близько 420 гривень на місяць, а з точки торгівлі – 360 гривень, тобто практично однаково. Те, що гральний бізнес і в Україні, і в світі належить великому бізнесу, є фактом.
Вже отримали від влади пільги і постачальники Євро-2012, серед яких виключно великі підприємства, передбачається пільга з податку на додану вартість будівельникам і в Податковому кодексі.
Повертаються законопроектом і вільні економічні зони, щоправда, під назвою територій пріоритетного розвитку. Нічого там про розвиток немає, передбачається можливість пільг для окремих підприємств.
Щодо податкових канікул, то уряд пропонує перейти на загальну систему оподаткування (заборонивши використання спрощеної системи) малому бізнесу, який займається наданням послуг з права, бухгалтерського обліку, реклами, здійснює оптову торгівлю чи зовнішньоекономічну діяльність, для виживання здає в оренду власну нерухомість. При цьому основним аргументом заборони є необхідність забезпечення надходжень до бюджету та ліквідація тіньових схем.
Те, що велика кількість видів діяльності вилучається із спрощеної системи для юридичних осіб, – нонсенс, адже ми на базі даних ДПА довели, що платники єдиного податку-юридичні особи мають більше податкове навантаження, ніж платники податку на прибуток. І підтвердженням цьому є те, що навіть у проекті урядового Податкового кодексу ставки єдиного податку зменшені вдвічі. Щоправда, при цьому із складу єдиного податку вивели майже всі податки і збори, зробивши його практично альтернативою податку на прибуток. Чи буде такий податок цікавим бізнесу – невідомо, але те, що податкове навантаження на юридичних осіб-платників єдиного податку значно збільшиться, - однозначно. Тим більше, що проектом Податкового кодексу передбачається введення податку на нерухомість усіх суб’єктів підприємництва.
Податок на комерційну нерухомість передбачає оподаткування балансової вартості майна - 0,5% на рік від балансової вартості. Таким чином, буде значно знижено зацікавленість бізнесу у розвитку виробництва, адже змушені його будуть платити підприємства, які здійснили переобладнання, інвестували у виробництво, або придбали підприємства за комерційною вартістю. Ті ж підприємства, які були приватизовані і які не розвивались, не створювали робочих місць, платити цей податок не будуть.
Так само як не будуть платити цей податок підприємці, які ще сьогодні займаються підприємницькою діяльністю на єдиному податку, а з першого січня будуть змушені її закрити. Адже податкові канікули в редакції урядового Податкового кодексу бізнес вже назвав «податковими канікулами суворого режиму» - з касовими апаратами, з обліком усіх господарських операцій (а не тільки фінансових), з максимальним обмеженням застосування єдиного податку.
Більшість «нововведень» уряду для малого бізнесу спрямовані не на збільшення надходжень до бюджету, а на збільшення залежності бізнесу від контролюючих, в тому числі податкових, органів. В разі прийняття урядового проекту Податкового кодексу, підприємці будуть змушені більшість свого часу займатись обліком, звітністю та забезпеченням роботи контролюючих органів. Часу на підприємницьку діяльність у них вже не буде.
Крім руйнування умов ведення підприємницької діяльності, представники всіх рівнів влади цілеспрямовано провадять ще й політику протиставляння малого і середнього бізнесу працівникам бюджетної сфери. Медиків і педагогів влада сьогодні намагається переконати у тому, що вони не отримують вчасно заробітну плату, а пенсіонери - пенсії з вини малого бізнесу. І при цьому урядовці забувають сказати про те, наскільки збільшені в цьому році витрати на їх утримання, наскільки відрізняються розміри їх заробітних плат від розміру заробітної плати лікаря.
Сподіваюсь, що побачивши ту велику кількість звернень з зауваженнями, пропозиціями і навіть обуренням, які направляються сьогодні до Кабміну, урядовці обов’язково доопрацюють проект свого Податкового кодексу і забезпечать малому бізнесу можливість здійснювати підприємницьку діяльність, а не обслуговувати контролюючі органи.
Оксана Продан, голова Комітету захисту підприємництва при опозиційному уряді
