Днями ЗМІ оприлюднили інформацію про витрати на минулу виборчу кампанію. Виявляється, найбільше розщедрилася Партія регіонів, витративши 112 млн. 698 тис. Блокові «Наша Україна» вибори обійшлися в 74 млн. 96 тис., Народний блок Литвина витратив 68 млн. 827 тис., СПУ – 35 млн. 357 тис. грн., «Опозиційний блок НЕ ТАК!» - 34 млн. 588 тис. грн. БЮТ виклав 13 млн. 500 тис. грн., Комуністична партія України – 8 млн. 352 тис. грн. Загалом, з урахуванням бюджетних коштів, загальна вартість парламентських виборів склала 1 млрд. 100 млн. грн. Про це заявив голова ЦВК Ярослав Давидович.
Цікаво, що 126 млн. 853 тис. грн., витрачених на кампанію, буде повернено переможцям. Бо, згідно із законом, партії, які подолали трипроцентний бар`єр, мають право на відшкодування. Партії регіонів повернуть 35 млн. грн., БЮТ – 13 млн. 500 тис. грн., «Нашій Україні» - 35 млн. грн., СПУ – 35 млн. КПУ – 8 млн. 352 тис. грн. Перше, що спадає на думку, коли читаєш цю інформацію, стара ідіома: багаті стають ще багатшими, бідні – ще бідніше. Адже партії, які не пройшли до парламенту, взагалі нічого не одержать. Але справа, звісно, не в політичних невдахах, які не пройшли до парламенту, та й годі про них. Вражає інше – кількість коштів, витрачених на гру в демократію.
Зазначмо, що сума 1 млрд. 100 млн. грн. – «біла», тобто та, що була заявлена офіційно. Але щоб дізнатися, скільки реально пішло на вибори, потрібно цю цифру помножити у кілька разів. Адже ніякий Давидович ніколи не скаже, як багато грошей пішло на агітаторів, райтерів, скільки заплачено за друкарські послуги, за «сіру» рекламу, артистів тощо. Подзвонив кільком знайомим, що працювали на різні політичні сили на минулих виборах. Кажуть, щоб дізнатися реальні витрати, цифру в 1 млрд. 100 млн. грн. можна сміливо помножити на чотири, що однаково стосується практично всіх партій.
Розумієте тему, громадяни? Українські вибори, за грубими підрахунками, обійшлися приблизно в мільярд доларів США! Подумайте, що ці гроші пішли на купи макулатури, якою за ніч завалювали ваші під`їзди, на щохвилинну рекламу на ТБ, на біг-борди, на намети, через які неможливо було пройти по тротуарах, і що там іще. На всю цю суєту пішло мільярд. Що ж, як співають «Запрещенные барабанщики» «Миллиард, миллиард долларов США…Миллиард, миллиард и жизнь будет хороша». Дійсно, для когось вона стала хороша, а хтось після чергових виборів не може звести кінці з кінцями, оскільки – помітили? - кожна українська кампанія закінчується новими витками інфляції.
Безглуздо якось тепер казати, що таку розкіш дозволяє собі бідна держава, яка скаржиться на постійний брак коштів. Безглуздо також мріяти: а добре було б, якби ці кошти витратили на пенсіонерів, будівництво шкіл, доріг і лікарень. Все одно ті, хто розщедрювався на вибори, іншого застосування цих грошей і не знайшли б. Капітал завжди прагне експансії, і нічого так не сприяє цій самій експансії, як отримання політичної влади. У нашому випадку це означає, що серйозно прийняти участь у виборах можуть тільки ті сили, що мають величезні кошти. А якщо ти ще й переможець, то «бабло» відіб`ється. Бридко це все і огидно, якщо чесно. Огидні також «ринкові відносини», «лібералізм», «демократія».
І ще. Черчилль говорив: «Демократія - це погано, але кращого ще ніхто не вигадав". Але наші фахівці вигадали. Це демократія на пострадянському просторі, у тому числі і в Україні.
Але є в цій справі і приємні моменти. Так, ЦВК заявила, що політична партія «Вперед, Україна» і Українська національна асамблея взагалі не фінансували своєї виборчої кампанії. Розплакалися? Я теж.
Антон Стеценков, анархо-комуніст
