Відтермінування дати парламентських виборів з березня 2011-го на жовтень 2012-го та дати президентських - з жовтня 2014-го на березень 2015-го шляхом внесення відповідних змін до Конституції відкрило шлях до консервування існуючої влади Віктора Януковича.
Якщо позицію провладних фракцій ПР, КПУ, Блоку Литвина а також позафракційних депутатів зрозуміти неважко – продовження збереження себе у владі, то досить дивним виглядає голосування в унісон з провладною більшістю 41-го з 71-го депутата з опозиційної фракції НУ-НС. При цьому, якщо дехто з цих депутатів просто не бачить себе у наступному складі парламенту, то принаймні деяким парламентські перегони у цьому році виглядають привабливішими.
Приміром, поглянемо, якою була поведінка Арсенія Яценюка, якому за логікою вигідне якскоріше проведення виборів до Верховної Ради, щоб конвертувати успіх на місцевих виборах. Бачимо, що особисто лідер “Фронту змін” голосував проти змін до Конституції. Але варто взяти до уваги й деякі інші моменти, які не лежать на поверхні, але багато про що можуть сказати...
Приміром, знаковим є позитивне голосування за зміни до Конституції Миколи Мартиненка. Багато що свідчить про те, що той останнім часом робить ставку на політичну силу Яценюка. Як ми пам’ятаємо, саме з ним Арсеній Петрович 22 січня складав пазли.
Але навіщо тоді така гра Арсенію Петровичу? Вона може бути пов’язана з наступними чинниками. Перший - зберегти особистий імідж опозиційного політика, адже зрозуміло, що його виборець налаштований на вибори до парламенту у поточному році. Другий - убезпечити бізнес своїх спонсорів від переслідувань з боку влади, додавши їх голоси у провладний кошик.
Також парламентські вибори вже у березні не так вже й вигідні самому Яценюку, як це здається на перший погляд. По-перше, об’єднавчий процес з іншими націонал-демократичними силами, такими як «За Україну!» та «Собор» незавершений, та, знаючи традиції вітчизняної національної демократії, невідомо коли й чим завершиться. По-друге, Арсеній Петрович, поза сумнівами, розраховує, що політична сила Тимошенко завдяки старанням Генпрокуратури за півтора роки зникне з політичної карти України, а рейтинг політичної сили Сергія Тігіпка внаслідок неефективних дій свого лідера на владних посадах буде знаходитись у межах статистичної похибки. Все це, на думку лідера «Фронту змін», розчистить електоральне поле для його власного політичного проекту.
Тож поведінка Арсенія Яценюка та його неформальної депутатської групи цілком вписується у сценарій Банкової, яка за півтора роки розраховує ще міцніше зцементувати вертикаль влади Віктора Януковича та зростити зручну для себе опозицію.
Володимир Поляков, політолог
