Відразу ж після того, як 23 вересня нинішнього року набула чинності скандальна ухвала НБУ №278 про посилювання правил валютно-обмінних операцій фізичних осіб, вітчизняні ЗМІ запістрявіли обуреними заголовками, що тепер українцям належить пред'являти паспорт при купівлі навіть лише 1 долара. На жаль, це не тільки виявилося абсолютною правдою, але ситуація склалася в цьому аспекті ще гірше.
Так, дійсно, тепер кожен громадянин України, який хоче обміняти в банку або обмінному пункті свої гривні на вільно-конвертовану валюту, або, навпаки, обміняти долари або євро на гривні, зобов'язаний пред'явити касирові свій паспорт. А касир банку або обмінного пункту зніме тут таки ксерокопію з цього паспорта, і лише після цього проведе потрібну валютно-обмінну операцію.
Певна річ, це нововведення Нацбанку викликало купу незручностей і відповідних нарікань. Причому, як від громадян, так і з боку працівників банків і обмінних пунктів. Можна зрозуміти невдоволення і тих, і інших.
Люди вимушені, по-перше, не забувати носити з собою паспорт, якщо вони збираються міняти свої гроші. По-друге, їм неодмінно доведеться витратити більше часу в банках або обмінних пунктах, адже ксерокопіювання займає не одну-дві секунди. До того ж, через ці додаткові процедури можуть виникнути навіть черги біля кас. По-третє, багато співвітчизників небезпідставно побоюються, що їхні паспортні дані, які отримають недобросовісні працівники банків або обмінних пунктів, можуть бути потім використані в злочинних цілях.
Для працівників фінансових установ ця ініціатива НБУ також не обіцяє нічого хорошого. Більш того, для них необхідність ксерокопіювання паспортів громадян принесе реальні збитки, оскільки багатьом установам доведеться купити додаткову розмножувальну техніку, а також додадуться витрати на папір і фарбу.
Тому недивно, що проти цієї постанови Нацбанку вже виступили багато політиків і експерти. Наприклад, нардеп Арсеній Яценюк подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою відмінити цю постанову. У позові вказано, що збір, зберігання, використання і розповсюдження інформації про фізичну особу, зокрема конфіденційну інформацію про фізичну особу, здійснюється тільки на підставі закону. Тоді як постанова НБУ не є законом, що приводить до порушення закріплених у Конституції України і законі «Про інформацію» прав і законних інтересів осіб. У позові парламентарія наголошується, що Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України. Висловив свої претензії щодо цієї постанови НБУ навіть прем'єр-міністр Микола Азаров. «Всі ці заходи не повинні обмежувати свободу людей. Якщо на цілком законних підставах отримано валюту, її можна вільно обмінювати без жодних обмежень», - заявив він журналістам у вівторок і додав, що голова Нацбанку пообіцяв йому скоригувати правила.
Втім, у Нацбанку дуже задоволені першими результатами від набуття чинності цих обмежень на готівковому валютному ринку і про наміри щось міняти поки не повідомляють. За даними, озвученими директором генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Оленою Щербаковою, 23 вересня (у перший день дії постанови №278) об'єм покупки фізособами валюти скоротився в порівнянні з попереднім днем більш ніж у 4 рази: населення купило $52 млн., а здало - $98 млн., тоді як днем раніше куплено було $222 млн., а здано — $69 млн. За її словами, якщо тенденція збережеться, то можна буде стверджувати про успішність вибраної тактики.
Зрозуміла й головна мета, яку переслідував Нацбанк при прийнятті цієї постанови. У такий спосіб там хочуть знизити попит населення на готівкову валюту і вберегти гривню від девальвації.
При цьому в НБУ впритул не помічають іншу проблему, яку вже активно обговорюють ЗМІ. З того ж дня, як набула чинності згадана постанова, в країні різко пожвавилася активність валютного «чорного ринку». Зокрема, на ринках і в інших місцях міст знову з'явилися давно вже забуті «валютні міняйли», в яких можна купити або продати валюту, природно, без жодного паспорта. Якщо, скажімо, місяць тому «міняйл» у відповідних місцях було одиниці, то зараз вони стоять рядами.
Проте хочеться розповісти про ще один негативний прояв цього нововведення Нацбанку, з яким уже зіткнулися в останні дні деякі українці і яке з часом торкнеться все більшого числа громадян.
Починаючи з 23 вересня, ті співвітчизники, які прийшли в банки з метою забрати свої валютні вклади або одержати відсотки за ними, також вимушені надавати свої паспорти для ксерокопіювання в каси банків. Хоча вони й не проводять ніяких валютно-обмінних операцій.
Справа в тому, що практично завжди сума відсотків по депозитах не є круглою. Як правило, завжди до виплати мають бути ще скількись центів, якщо вклад у доларах, або євроцентів, якщо вклад у євровалюті. Проте українські банки ніколи не видають безпосередньо монети, оскільки їх просто немає в установах. Це питання завжди вирішувалося просто – центи, які мали виплачуватися, переводилися по курсу банку в гривні, а вже гривні видавалися утримувачеві валютного депозиту.
Але після набуття чинності згаданої постанови Нацбанку, ситуація змінилася. Тепер з громадян вимагають надати паспорт, щоб зняти з нього ксерокопії, як і при валютно-обмінних операціях. Хоча, знову таки, громадяни не збиралися робити таких операцій. Причому, у людей не вийде просто дати «на чай», аби уникнути марудної процедури, оскільки працівникам банків потрібно оформити відповідну банківську проводку в документах, а тому вони все одно домагаються від громадян паспорта для ксерокопіювання.
Таким чином, ксерокопію з паспортів українців тепер знімають при обміні навіть не 1 одного долара, як наголошувалося вище, але й узагалі одного цента. Хіба ж це не ідіотизм? Хіба в Нацбанку не повинні були не допускати подібних неподобств?
Звичайно, абсурднішу ситуацію навіть уявити собі важко. І це зайвий раз демонструє, наскільки необдуманою є постанова №278 Нацбанку.
Залишається сподіватися в цій ситуації, що керівництво НБУ таки сприйме належним чином висунуті йому численні претензії і оперативно змінить своє погано продумане рішення. Наприклад, дозволить громадянам здійснювати без паспорта валютно-обмінні операції об'ємом хоч би до 8 тис. грн./1 тис. дол. Тим паче, що вже й глава Нацбанку цього не виключає...
Аркадій Кашуба
