Думка
Політична реклама в Україні – це щось. З кожним днем, як могла б сказати Аліса, все страньшіше та страньшіше стає. Складається враження, що ВОНИ, тобто високооплачувані політтехнологи, найняті трійкою політсил, що передують у виборчій гонці, НАС, тобто народ України, пробачите, за повних ідіотів тримають.
Ось, наприклад, реклама блоку НУ-НС неначе спеціально наривається на звинувачення у використанні навіть вже не адмінресурсу, а службового становища Президента України на користь окремого узятого блоку. Ну перебили регіонали «фішку» із зняттям депутатської недоторканності. І треба віддати належне майбутньої партії Ющенка, біг-борди по всьому Києву досить оперативно замінили. Сама спостерігала, як у вихідний день заморені на жарі «розклеювачі» старанно наклеювали нові агітки замість «застарілих». Замінили-то замінили. Але як!
Змінили гасло одне на інше. «Скасуємо депутатську недоторканність” на “Закон один для всіх”. На тому і зупинилися. Цитата Ющенка з посиланням на Президента як була, так і залишилася. На тому ж місці. А чого вартий телевізійний ролик все з тим же Президентом наприкінці. Таке враження, що окрім цитат із промов Ющенка, указів Ющенка, ініціатив Ющенка, і, нарешті, особи Ющенка НУ-НС взагалі нема чого представити виборцеві.
Між іншим, ролики Юлії Тимошенко порізали всі телеканали, про що писала Українська правда . Й повикидали саме кадри із зображенням Президента, прем`єра та спікера. Нібито, юрист одного з каналів аргументував це тим, що існує принципова різниця між використанням зображень перших осіб держави в інформаційних і в рекламних цілях.
Тож, Нашій Україні – Народній Самообороні можна, а Блоку Юлії Тимошенко – не можна. Чи не так? І чому, пробачте за некоректне питання, безумовна перевага тут надається саме тій силі, яка вимагає закону, – «одного для всіх»?
Про ролики Партії регіонів узагалі краще промовчати. Кондова, виключно совкова реклама, в результаті перегляду якої пересічному українцеві (мабуть, він перебуває у вічній комі, оскільки не має анінайменшого уявлення про те, як йому живеться) пропонується повірити, що саме під час прем`єрства Януковича в його житті (фінансовому, суспільному і особистому) все було «чікі-поки». Й природно все стане ще краще (куди вже більше!), якщо прем`єр Янукович прем`єром так і залишиться. До речі сам глава уряду, знятий з такою посмішкою, що ролики ПР краще всього було би заборонити демонструвати у вечірній і нічний час (аби дітлахів нічні кошмари не мучили), судячи з часу виходу роликів в прокат, фізично не міг бути у відпустці, коли велися зйомки. Чи то вимога не агітувати одночасно з виконанням посадових обов`язків розповсюджується тільки на проникливі промови з трибун?
Але останній ролик БЮТ мене особисто просто підкосив. Це той, де як приклад для України згадуються «прориви азіатських тигрів». І серед іншого - й китайське економічне диво...
Чому нікому з піар-команди Тимошенко й на думку не спало, що Китай може асоціюватися з економічним зростанням і дешевим ширвжитком, не менше, ніж з безперервними скандалами в сфері, так би мовити, соціальної політики? Торгівля органами страчених державних злочинців, яку в грудні 2005-го визнала влада Китаю ... Рабська дитяча праця по 15 годин на день на вугільних шахтах і цегляних заводах... Або з останнього, серпневого: введення державної заборони для ЗМІ на освітлення «негативних подій», що приголомшило увесь світ, (тепер по китайському ТБ навіть сумне обличчя показувати не можна).
Напевно, немає підстав стверджувати, що весь цей негатив прямо стосується «китайського економічного дива». Хоча, якщо врахувати, що вже у 2004-2005 роках Китай упевнено посів перше у світі місце за кількістю трансплантацій внутрішніх органів, а також вартість операцій такого типу... Напевно, якийсь стосунок до нинішнього добробуту Піднебесноі це все-таки має. Діти-раби, так вже точно, своїми руками частину ВВП створюють.
І навіть якщо все перераховане не має жодного стосунку до того, що каже з екрану Тимошенко, невже її піарникам так складно зрозуміти, що пропонувати Україні як приклад країну з ТАКОЮ репутацією – як мінімум означає ризикувати репутацією лідера? І куди, перепрошую, дивиться знаменитий «пітбуль піару», якого найняли спеціально для цієї кампанії БЮТ? Чи збирається він відпрацьовувати гонорари, які, за інформацією ЗМІ, тільки стартують з сотень тисяч доларів? Чи розраховує на те, що буквально схиблена на політиці Україна відреагує на подібні промахи так само індиферентно, як і вигодувані на серіалах американські домогосподарки?
Адже якщо пригадати, що в «прориві» від Тимошенко і соціальна складова також є, одні тільки асоціації здатні занапастити по самі вуха один з найбільш бездоганних (наскільки це взагалі можливо в Україні) політичних іміджів.
І за це вітчизняні політики платять скажені гроші! Вражає...
Віра Сорока, м. Київ
