7 липня святкують Івана Купала, або Купайла. Це традиційне свято для українців. За старим стилем його відзначали 24 червня. Історично цей день був днем літнього сонцестояння, що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім`я ж святу дав Купало — поганський бог земних плодів.
Важко уявити це свято без багаття, дівчат у вінках та хороводів, а також великої кількості звичаїв та прикмет.
Проти ночі на Івана молодь збирається недалеко від річки, на узліссі чи в гаю та водить хороводи. І все про кохання, і все про любов... Обов’язково розпалюють велике вогнище. Хлопці з дівчатами, перестрибуючи через багаття, міцно тримаються за руки. Якщо руки не роз`єднаються, значить буде щасливим їхнє подружжя. Через вогонь стрибає не тільки молодь, але й чоловіки, жінки та діти. Вважається, що у цю ніч варто скупатися в річці — це найкращий час для здоров`я. До Івана Купала не можна було заходити у воду.
Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок. Увечері чи вже пізньої ночі опускають на воду сплетені вінки з запаленими свічками на них. За прикметою, якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи подівувати. До якого берега пристане вінок, з тієї сторони й прийде наречений.
Часто хлопці намагаються зловити вінки своїх коханих. Для цього домовляються заздалегідь, як виглядатиме вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітає яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок милої, діставшись до нього вплав чи на човні, то їх чекає щасливе майбутнє.
За повір`ям, у купальську ніч цвіте папороть. Цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку важко, але той, хто має цвіт папороті, розуміє мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. І це ще не все: власник заповітної квітки у ніч напередодні Івана Купала може бачити, як ходять у лісі дерева й стиха розмовляють між собою. Насправді папороть не цвіте, тому розчаровуватись не варто, але... Хто не вірить, той не знайде. Зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з «іванівською» росою лікарські рослини мають особливу силу.
Нема Купала без купальських пісень!
Ой на Івана, та й на Купала
там дівчинонька в полі гуляла.
В полі гуляла, квіти збирала.
Квіти збирала, в пучечки клала.
В пучечки клала, віночки плела.
Віночки плела, у воду пускала,
а до сонечка та й промовляла,
а до сонечка так промовляла:
Ой світи, сонце, світи, та не грій,
щоб мій віночок та й не згорів.
Щоб мій віночок живим зостався,
щоб милому до рук дістався.
