Верховна Рада переголосувала і знову попередньо схвалила зміни до Конституції України що посилення гарантій незалежності суддів.
Як передає кореспондент УНІАН, переголосування відбулося у зв’язку з тим, що народний депутат з фракції “Батьківщина” Михайло Хміль заявив, що депутат із фракції Партії регіонів “Рудьковський (йдеться про Миколу Рудьковського — УНІАН) та його колега” голосували за інших народних депутатів.
Голова Верховної Ради Володимир Рибак поставив на переголосування проект постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів, і за це рішення проголосували знову 244 із 410 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
Довідка УНІАН. Верховна Рада 5 вересня направила до Конституційного Суду президентський проект змін до Основного Закону щодо гарантій незалежності суддів.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що посилення гарантій незалежності суддів є ключовим питанням конституційної реформи правосуддя, і їх існування необхідно забезпечити як при призначенні та звільненні судді з посади, так і в ході здійснення ним своєї діяльності.
Зокрема, змінами до статей 106, 126 та 128 Конституції пропонується удосконалити порядок призначення та звільнення судді. Передбачається, що суддя суду загальної юрисдикції призначається на посаду безстроково Президентом України. При цьому проектом пропонується встановити, що рішення глави держави щодо призначення суддів чи звільнення їх з посади прийматимуться виключно на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції.
Оскільки п’ятирічний строк, на який суддя призначався на посаду вперше, скасовується, то із Конституції України виключаються повноваження Верховної Ради України щодо обрання суддів на посади та звільнення їх з посад.
Змінами до статті 122 виключається положення про строк повноважень генерального прокурора України.
Змінами до статті 125 пропонується наділити Верховний суд України повноваженнями щодо забезпечення однакового застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції.
Змінами до частини третьої статті 126 передбачається закріпити, що надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Змінами до частин п’ятої-сьомої статті 126 здійснюється розмежування підстав для звільнення судді від підстав для припинення повноважень судді, запроваджуються додаткові підстави для звільнення, а також змінюється порядок припинення повноважень судді Конституційного суду України у зв’язку із закінченням строку, на який він був призначений.
Граничний строк перебування на посаді судді пропонується підвищити до 70 років.
Змінами до статті 127 пропонується підвищити вимоги до осіб, які можуть претендувати на зайняття посади судді, а також встановлюється, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсній основі.
Змінами до частини другої статті 128 передбачається врегулювати порядок переведення суддів, закріпити, що переведення судді можливе лише за його згодою, а переведення до суду вищої інстанції здійснюється лише на конкурсній основі.
Крім того, змінами до статті 131 пропонується змінити повноваження та склад Вищої ради юстиції, закріпивши, що 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України. З’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції.
За посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть голова Конституційного суду України, голова Верховного суду України, голова Ради суддів України та генеральний прокурор України. При цьому передбачається, що генеральний прокурор не бере участі в голосуванні при прийнятті Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів.
Також змінами до статті 131 пропонується закріпити вимогу до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де більшість мають складати судді, обрані з’їздом суддів України.
24 вересня КС оприлюднив висновок, згідно з яким документ не суперечить вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Опозиція наполягає на тому, щоб до КС було направлено і її проект змін до Конституції щодо незалежності суддів, який, зокрема, передбачає ліквідацію Конституційного суду і передачу його повноважень Верховному суду.
9 жовтня фракції «Батьківщина», «УДАР» та «Свобода» заявили, що вважають неприпустимим ухвалення законопроекту в редакції Президента України і не будуть за нього голосувати.
В опозиції зауважують, що під прикриттям євроінтеграційних вимог чинна влада та Партія регіонів намагаються «протиснути» закон, який ще більше посилить авторитарну диктатуру Президента Віктора Януковича та зробить його вплив на судову систему практично необмеженим.
Лідери опозиції закликають владу сісти за стіл переговорів із опозицією та створити у Верховній Раді тимчасову спеціальну конституційну комісію, яка напрацює спільний та узгоджений текст проекту конституційних змін. Проект, який дійсно гарантує незалежність судовій системі та врахує зауваження опозиційних фракцій.
Як відомо, відповідно до Основного закону, для остаточного внесення змін до Конституції необхідно 300 голосів народних депутатів за відповідний законопроект.
