У Києві відбулась зустріч із польською журналісткою Кристиною Курчаб-Редліх, авторкою книжок “Пандрьошка” та “Головою в мур Кремля”.
Як повідомляє кореспондент УНІАН, під час зустрічі в книгарні “Є” також було презентовано переклад обох книжок на українську мову, котрі здійснило видавництво “Темпора”.
– Книга, як це не дивно і як це не сумно, набуває актуальності, – зазначає голова видавництва “Темпора” Юлія Олійник. – І чітко вимальовується її потрібність саме тут, в Україні. Головним меседжем книги є власне позиція, фах і роль журналіста в сьогоднішньому суспільстві. Щороку про відповідальність журналістів, письменників, інтелегентів та інтелектуалів виникає у середині версеня, коли всі згадують про долю Георгія Гонгадзе. І чи не боїться журналіст когось чи навіть себе, від цього чимало залежить забарвлення настрою українського суспільства. Робота Кристини Курчаб-Редліх є надзвичайно яскравим прикладом.
Також Ю.Олійник додала, що читаючи цю книжку, їй дуже хотілося, аби журналісти якомога частіше згадували про правила чесної журналістики, а не про більші чи менші тарифи.
«Пандрьошка» – запис роздумів і переживань побаченого авторкою у Росії та Чечні після так званої Першої чеченської війни (1994-1996). «Головою в мур Кремля» – це книжка про останні дні СРСР та сучасну Росію. Авторка аналізує найрезонансніші події в політичному житті Росії, наводячи маловідомі факти. Текст містить розлогі цитати з кореспонденції авторки для різних польських видань.
– Історія з Чеченським конфліктом, історія несподіваного полювання на Закаєва, була доволі болючим досвідом, – каже Кристина Курчаб-Редліх. – Це свідчить про те, що, на жаль, перемагає не добро, а навпаки. Ми можемо говорити про певну «путінізацію» світової політики. Уже багато років спостерігаємо, що відбувається деградація моральності в політиці.
Як зізнається авторка, “Пандрьошка” – це книга, у якій більше описів, а не фактів, хоча факти там теж присутні, досить конкретні і важкі. Несправедливість правоохоронних органів, інтриги російської влади й ускладнене цим життя пересічних росіян.
– Росія – це держава табу і її обходять далекою дорогою. Політикам не вигідно говорити про Росію, бо краще не знати про неї правди – тоді легше вести політику з Кремлем. Це я і називаю “путінізацією” світової політики, розповідає вона.
Також Кристина Курчаб-Редліх додає, що “Головою в мур Кремля” вона просто мусила написати, адже про смерть Анни Політковської знає майже весь світ, а про смерті російських провінційних журналістів – одиниці. Книга описує російську позицію щодо цього, і кожне твердження авторки має підґрунтя, підкріплене фактами та коментарями.
Кристина Курчаб-Редліх – польська журналістка, авторка численних публікацій про останній період існування Радянського Союзу, чеченський конфлікт та сучасну Росію. Стефан Братковський, патріарх польської журналістики, називає Кристину Курчаб-Редліх “польською Політковською”, натякаючи цим на контраверсійність мислення та ціну ризику. У 2005 році AmnestyInternational, Гельсінська фундація та чеченська організація “Эхо войны” висунули її кандидатуру на Нобелівську премію миру.
Катерина Зінов’єва
