Український режисер Сергій Лозниця, який завоював Гран-прі кінофестивалю Молодість цього року, розповів в інтерв`ю щотижневому журналу Корреспондент про власне невеселе кіно, користь чорнухи на екрані та її місце в реальному житті.

Новий фільм Лозниці Щастя моє потрапив у конкурсні програми багатьох міжнародних фестивалів. Прем`єра його відбулася на знаменитому кінофестивалі в Каннах, після чого стрічка відзначилася на інших оглядах - у Карлових Варах, Торонто, Нью-Йорку.

Права на прокат фільму вже придбали дистриб`ютори з 20 країн, в тому числі Франції, США, Португалії, Бразилії, Греції та Ізраїлю. На українських екранах фільм обіцяють показати наприкінці осені 2010 року.

Розуміли найкраще в Росії. І реагували досить гостро. Теплий прийом - це інше. Ось зараз був у мене показ у Бухаресті - дуже добре приймали, повна зала, чудово! Дуже добре в Карлових Варах відбувся показ, у Канні, в Торонто, в Нью-Йорку

В інтерв`ю Корреспонденту Сергій Лозниця розповів, що найкраще фільм розуміли в Росії, і саме там реагували на нього досить гостро. Що стосується теплоти прийому, то дуже добре приймали в Бухаресті, де на показі було зібрано повну залу.

"Дуже добре в Карлових Варах провели показ, у Канні, в Торонто, в Нью-Йорку", - додав кінорежисер.

Щастя моє - непростий фільм, зазначає журнал Корреспондент, а в Росії і Україні складні стрічки часто викликають конфронтацію - їх не беруть через "чорнуху", тобто відверто показаний негатив. На питання, чому так відбувається, Сергій Лозниця відповів:

"Слово "чорнуха" - це кліше, ярлик. Ми часто заклеюємо ярликами якісь явища, які нас турбують, але ми не хочемо про них говорити. Важливо зрозуміти, чому ми не хочемо про це говорити і думати".

Лозниця зазначив, що його фільм - про несправедливість, його думка - "ті, кому роблять зло, роблять зло у відповідь". "Стосовно героя вчинили несправедливо і довели його до повної знемоги. У фіналі він відповідає тим же. Власне, це і шокує", - сказав кіномейкер.

"У нас панує несправедливість. Закони начебто існують, але на практиці вони не застосовуються, і відсутній суд або будь-які інші інститути, здатні захистити людей від свавілля. Громадянське суспільство теж відсутнє. Отже, виникає агресія - як відповідь на неможливість існувати в такому середовищі. Поки ви не дійшли до цієї точки, ви про це не замислюєтеся. Коли дійдете, можливі різні рішення: або змиритися і жити з цим, як зі скалкою, все життя, або стати ворошиловським стрілком [натяк на героя однойменного фільму Станіслава Говорухіна] ", - вважає Лозниця.

Ситуацію зі сприйняттям фільму Щастя моє він називає простою: люди не бачать вирішення проблеми, але це не скасовує самої проблеми.

Нагадування про проблему викликає роздратування, хочеться сказати: "Я знаю, що це невирішувана річ, відчепіться від мене!" Вважаю, що саме така категорія глядачів - на жаль, їх чимало - називає фільм "чорнухою"

"Нагадування про проблему викликає роздратування, хочеться сказати:" Я знаю, що це невирішувана річ, відчепіться від мене! "Вважаю, що саме така категорія глядачів - на жаль, їх чимало - називає фільм " чорнухою", - зауважив режисер.

Щастя моє - перша ігрова робота Лозниці, який знімає документальне кіно. Наступний свій фільм він теж має намір зняти в жанрі художнього кіно.

"Через рік ми будемо знімати ігрову картину, фільм за повістю Василя Бикова У тумані - Друга світова війна, 1942-й. Про війну ми досі знаємо мало правди і судимо про події за міфологемами, створеними радянською пропагандою", - розповів режисер.

 

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram