Суржик в українській мові явище не нове – українці вже досить давно практикували писати іншомовні слова українськими літерами. Не будемо зараз занурюватися в історію, чому так сталося, але сьогодні в нашій мові чимало "штучних" слів, які люди часто-густо вживають у щоденному побуті і навіть не замислюються, що так говорити неправильно.
Звісно, можна все виправдати тим, що мова - жива, і історично ті чи інші слова увійшли в ужиток. Однак, якщо ви прагнете розмовляти гарною українською, тоді від суржика як соціолінгвістичного феномена треба відмовитися, і залишити його виключно як художній засіб, скажімо, щоб додати колориту чи посміятися з когось.
Зокрема, мовознавці радять попрощатися зі словом "шампіньйон", яке широко вживають на позначення грибів.
"Треба обсмажити шампіньйони на маленькому вогні", "У супермаркеті акція на шампіньйони", "Я приготувала неймовірно смачний салат з шампіньйонами", - чути звідусіль.
Проте, як йдеться на порталі Мова – ДНК нації у розділі "Антисуржик", замість слова "шампіньйон" треба вживати правильний відповідник.
То ж як сказати "шампіньйон" українською? Є в українській мові чудове слово "печериця". Ось яке пояснення цьому слова дає Академічний тлумачний словник української мови (СУМ):
"Печериця - їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон. Він з приємністю думав.., що на обід будуть сьогодні молоді печериці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); * У порівняннях. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його сипалась (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 312); Хто й коли збудував нашу хату, які майстри— невідомо. Здавалось нам, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 467)".
Варто зазначити, що слово "печериця" має і переносне значення. У тому ж словнику знаходимо:
"Стара, зморщена або товста й присадкувата людина. Якось молода цариця Почала з царем свариться: "Дурню, — каже, — ти старий, Печериця і тюхтій!" (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 86); Сестра Євлалія (так звали стару печерицю) завела їх до монастирської трапезної (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 61)".
Звідки ж тоді взялося слово "шаймпіньйон"? Це слово іншомовного походження. Як йдеться в етимологічному словнику, воно походить від фр. champignon, що означає просто "гриб".
"Запозичення з французької мови; фр. champignon (ст. champaignon, champaignol) походить з народно-латинської мови; нар.-лат. (fungus) campāniolus "шампіньйон", (букв.) "(гриб) польовий" є похідним від campus "поле", - йдеться у словнику.
Будете здивовані, але у тлумачному словнику у редакції 1980 року це слово теж фігурує, тому, ймовірно, багато людей його активно вживають замість суто українського "печериця":
"Шампіньйон. Те саме, що печериця. Незрозумілі терпкі пахощі лоскотали повітря. Так пахнуть шампіньйони й моховиті гірські валуни (Олесь Донченко, II, 1956, 78); Смакові й поживні якості шампіньйонів досить високі і наближають їх до найкращих серед їстівних білих грибів (Овочівництво, 1956, 435)".
Отже, як бачимо, слово "шампіньйон" у словнику є, проте краще вживати суто український відповідник "печериця", якщо хочете підкреслити чистоту своєї мови.
Крім того, варто правильно називати й інші гриби: "глива" замість "вешенка", "підосичник" замість "підосиновик", "Маслюк" замість "масльонок".
Говоримо українською правильно – цікаві поради
Раніше УНІАН повідомляв, що слово "відтак" в українській мові вживають неправильно, оскільки йому приписують невластиві йому значення "тому", "отже".
На поширену помилку звернув увагу мовознавець, автор підручників та найвідоміший вчитель України Олександр Авраменко. За його словами, насправді "відтак" - це слово, яке має у нашій мові лише одне значення – "потім".
