Близько 56 мільйонів років тому Земля пережила раптовий і різкий кліматичний зсув, в результаті якого температура підвищилася на 6°C лише за 5000 років. Протягом цього часу рослинний світ намагався адаптуватися, зменшуючи свою здатність поглинати вуглець з атмосфери. Нові дослідження показують, що ця втрата поглинання вуглецю сприяла тривалому характеру цієї події. І сьогодні вчені попереджають, що це може статися знову, пише Indian Defence Review.
Швидкі зміни клімату сьогодні в 10 разів перевищують темпи палеоцен-еоценового термічного максимуму (ПЕТМ) – давньої події глобального потепління. Оскільки рослини вже намагаються встигати за змінами, наслідки цієї швидкої зміни можуть перешкодити їхній вирішальній ролі в зберіганні вуглецю та регулюванні клімату.
Рослини відіграють ключову роль у регулюванні клімату Землі. Вони це робляьт за допомогою процесу, відомого як секвестрація вуглецю. Це поглинання вуглекислого газу з атмосфери під час фотосинтезу та його зберігання у своїй біомасі, включаючи листя, деревину та коріння. Роблячи це, рослини допомагають підтримувати баланс у вуглецевому циклі Землі та відіграють життєво важливу роль у пом'якшенні зміни клімату.
Однак раптові або екстремальні зміни клімату, подібні до тієї, що сталася під час PETM, можуть порушити цей процес. Згідно з дослідженням, опублікованим у Nature Communications, екстремальне глобальне потепління 56 мільйонів років тому призвело до труднощів у багатьох видів рослин, а їхня здатність поглинати вуглець знизилася. Зрештою, це сприяло тривалому характеру потепління, яке тривало набагато довше, ніж очікувалося.
Вплив прадавнього глобального потепління
PETM збільшило вміст вуглецю в атмосфері та підвищило глобальну температуру приблизно на 6°C за короткий період. Дослідження цієї події показують, як рослинність реагувала на такі швидкі зміни. Вивчаючи викопний пилок та характеристики рослин, вчені реконструювали, як змінювалася рослинність у різних регіонах під час потепління.
У середніх широтах, таких як басейн Бігхорн у Вайомінгу, палеонтологічний літопис свідчить про зсув у бік менших, більш посухостійких рослин, таких як пальми та папороті. Ці види могли краще витримувати спекотніші умови, але мали меншу здатність зберігати вуглець. Натомість у високоширотних регіонах, таких як Арктика, спостерігалося зростання рослинної біомаси, оскільки рослинність адаптувалася до теплішого клімату. Незважаючи на це, загальне поглинання вуглецю значно зменшилося протягом 100 000 років , оскільки екосистеми не змогли швидко відновитися після кліматичного шоку.
Повільна адаптація
Здатність рослин адаптуватися до нового клімату має вирішальне значення для збереження їхньої ролі в поглинанні вуглецю. PETM продемонстрував, що еволюція та міграція рослин не можуть встигати за швидкістю потепління. За словами дослідників, види рослин не змогли достатньо швидко адаптуватися до змін клімату, що сприяло тривалому порушенню систем зберігання вуглецю.
Дослідження також підкреслює, як рослинність, яка процвітає в екстремальних умовах, наприклад невеликі, витривалі пальми та папороті, може вижити. Але ці рослини менш ефективно зберігають вуглець, ніж їхні більші, стійкіші аналоги. Це відставання в адаптації, спричинене швидким потеплінням, означало, що системи поглинання вуглецю Землі були значно ослаблені протягом десятків тисяч років. Це затримка відновлення простежується в кліматичних моделях, що склалися сьогодні, коли екосистеми стикаються з подібним тиском через підвищення температури.
Сьогоднішня кліматична криза розгортається стрімкими темпами, температура зростає вдесятеро швидше, ніж під час PETM. Дослідження підкреслює нагальну необхідність зрозуміти, як рослини можуть адаптуватися до таких швидких змін навколишнього середовища. Якщо нинішні тенденції потепління збережуться, можливості сучасної рослинності щодо зберігання вуглецю можуть опинитися під загрозою. Це, у свою чергу, може перешкодити зусиллям щодо уповільнення зміни клімату та призвести до тривалішого порушення глобального вуглецевого циклу.
Глобальне потепління - що треба знати
Нагадаємо, що за даними ООН, протягом наступного десятиліття температура на Землі перевищить критичний поріг у 1,5 градуси за Цельсієм. Це означає, що люди не впоралися із великим кліматичним завданням та не виконали умов Паризької угоди.
При цьому минулий 2025 рік став найбільш спекотнішим за всю історію спостережень. Причину вчені бачать у безперервному спалюванні викопного палива: нафти, газу та вугілля, які викидають у атмосферу парникові гази.
