Коні, яких ми майже втратили. На Поліссі активісти хочуть поновити давню дику породу коней, аби вони знову жили в тамтешній природі.
Народжені на болотах, вигодовані осикою, не бояться холоду. І, наголошують етнографи, такі важливі для відродження культури, йдеться в сюжеті ТСН.
Неподалік Чорнобильської зони ліниво пасеться табун. Юрко переконує, це нащадки поліської породи.
Чорна грива і вкраплення інших кольорів, темні копита. Якщо ззаду подивитесь, яскраві полоски, ось тут. Це ознаки дикого коня. Дикі коні були отакі, - каже Юрій Ягусевич, власник стайні.
Поліського коня дуже легко впізнати. Він невисокий, кругленький, з дуже добрим характером.
Поблизу зони відчуження саме цій породі усе підходить.
Читайте такожУ США клонували коня Пржевальського
Вона може пити з болота і їсти осоку, бо вони формувалися тисячоліття в цих болотах поліських. Тобто, якщо взяти звичайного коня і завезти, то він захворіє, - продовжує власник стайні.
Юрій порахував, якщо знайти гроші, то вже за 15 років можна буде поновити поліську породу і навіть посилити у дикій природі. Поки ж у його табуні шість кобил "поліщучок" та один жеребець. Він не "поліщук", а "гуцул".
Купити поліського жеребця складно. Господарі не хочуть віддавати мирних та роботящих помічників. Тому селекціонери чекають на "правильних" лошат.
Ідеєю поновити коней-поліщуків захопилися етнографи. В історії поліщуків кінь був не лише напарником з важкої праці. Поліських коней запрошували в дім на Різдво, вони супроводжували поховання чоловіків. І вже точно не обійдеться без коней весілля.
Коня, під час обряду, заводили для певної місії. По-перше, він мав вказати цнотлива, чи не цнотлива молода. По-друге, він мав вказати чи з добрими, чи зі злими помислами прийшла зараз оця родина, - каже етнограф Наталка Лещенко.
Лише зовнішніх ознак для коней буде замало. Породу перевірять вчені Європи.
