По всьому світу льодовики тануть із загрозливою швидкістю, залишаючи за собою величезні водойми. Тала вода заповнює западину, яка залишається після льодовика, утворюючи так зване льодовикове озеро.
Дослідники пояснили, що в міру підвищення температури і танення більшої кількості шматків льодовика рівень води в озері піднімається, і жити нижче за його течією стає неймовірно небезпечно. Якщо рівень води підніметься занадто високо або навколишня земля або крига відступлять, озеро може вибухнути, і вода піде вниз по горах. Це явище називається проривом льодовикового озера, і, згідно з дослідженням, під ризиком знаходяться близько 15 млн людей у світу, які живуть в межах 30 миль від льодовикового озера. Більша частина озер зосереджена в чотирьох країнах - Індії, Пакистані, Перу та Китаї.
Це перше дослідження, яке спеціально розглядає потенційний ризик проривів льодовикових озер. Том Робінсон, співавтор дослідження і старший викладач Кентерберійського університету в Новій Зеландії, сказав, що прорив льодовикового озера схожий на "внутрішнє цунамі". Він порівняв його вплив з раптовим обваленням дамби.
"Ці льодовикові дамби не відрізняються від побудованих дамб", - сказав Робінсон. - Якщо ви візьмете греблю Гувера, у вас буде величезне озеро за нею, але якщо ви раптово приберете її, ця вода повинна кудись піти, і вона буде каскадом спускатися вниз по долині величезними паводковими хвилями".
Дослідники зазначили, що найстрашніше те, що ці повені стаються практично без попередження. Попередні прориви льодовикових озер забрали життя тисяч людей, зруйнували житло і критичну інфраструктуру.
Вчені виявили, що Кордильєра-Бланка в Перу - одна з найнебезпечніших точок цього явища. З 1941 року гірський масив пережив понад 30 льодовикових катастроф, від лавин до проривів льодовикових озер, які забрали понад 15 тис. життів.
А в пакистанському північному регіоні Гілгіт-Балтістан, за словами вчених, тільки в 2022 році сталося не менше 16 проривів льодовикових озер. Хоча в попередні роки було тільки шість таких випадків.
Дослідження показало, що регіоном, найбільш схильними до такого ризику, є високогірні райони Азії, в які входять Непал, Пакистан і Казахстан. Вчені зазначили, що майже кожна людина в цьому регіоні живе приблизно в шести милях від льодовикового озера.
Але Робінсон сказав, що регіон Анд, включаючи Перу та Болівію, був одним з найбільш тривожних, враховуючи, як мало досліджень було проведено в цьому районі. У дослідженні зазначається, що за останні 20 років льодовики в Андах швидко танули через глобальне потепління, створюючи величезні льодовикові озера і збільшуючи загрозу повеней.
При цьому Робінсон пвідомив, що Північна Америка і європейські Альпи не відрізняються особливою загрозою, тому що в околицях льодовикових озер живе менше людей. За його словами, навіть якщо небезпека в цих регіонах досить висока, відсутність населення дає їм "низький бал небезпеки".
Науковець сподівається, що дослідження допоможе світовим лідерам визначити, які країни найбільше потребують систем раннього оповіщення про екстремальні повені, викликані таненням льодовиків.
Девід Раунс, гляціолог з Університету Карнегі-Меллона, який не брав участі в дослідженні, сказав, що воно є "потужним" з точки зору глобального порівняння. Він зазначив, що метод, який використовували автори, може бути застосований до майбутніх прогнозів того, де може статися прорив льодовикового озера.
Раунс зазначив, що танення льодовиків - одна з найпомітніших ознак кліматичних змін. Недавнє дослідження, провідним автором якого був Раунс, показало, що до половини льодовиків планети можуть зникнути до кінця століття, навіть якщо будуть досягнуті глобальні цілі щодо скорочення парникового ефекту.
Танення льодовиків у Гренландії
За словами вчених, за останні роки танення льодовиків в Гренландії значно прискорилося і поширилося вглиб острова.
За даними вчених, основним фактором майбутньої втрати криги є Північно-Східний Гренландський Льодовиковий потік. Тільки цей сектор довжиною близько 600 км і шириною 30-50 км підвищить рівень моря на 13,5-15,5 мм до 2100 року. Це викличе стрімкі зміни в наступному столітті.
А 2 лютого стало відомо, що з США великий льодовик недалеко від Сіетла, що існував тисячі років, повністю зник.
