На засіданні Ради міністрів сільського господарства країн ЄС у Люксембурзі хоч і не було прийнято конкретної угоди щодо експорту зерна та іншого продовольства з України, але учасники зустрічі "максимально наблизилися" до позитивного рішення.
За словами єврокомісара по сільському господарству Януша Войцеховського, усе свідчить про те, що пропозиція Єврокомісії буде прийнята, пише Deutsche Welle.
Зазначається, що пропозиція Єврокомісії включає три заходи:
- Перший - тимчасова заборона, до 5 червня, експорту п'яти продуктів із України: кукурудзи, пшениці, насіння ріпаку, а також насіння соняшнику та олії. Не виключається, що ця заборона буде продовжена до кінця року, чого домагається, наприклад, Словаччина. При цьому транзит української продукції триватиме, і Єврокомісія готова цьому сприяти.
- Другий захід - виділення 100 млн євро компенсації п'яти європейським країнам, ринки яких найбільше постраждали від поставок українських агропродуктів. Ідеться про Польщу, Румунію, Болгарію, Угорщину та Словаччину. Зазначається, що це буде вже другий транш допомоги з сільськогосподарського фонду ЄС. Перший у розмірі 56 млн євро був виділений трьом країнам - Польщі, Болгарії та Румунії.
- Третій захід передбачає розслідування ситуації на внутрішньому ринку щодо інших продуктів із України. Мова, у тому числі, йде про ті, ввезення яких деякі країни теж хотіли тимчасово заборонити. Усього таких вісім, зокрема м'ясо птиці, яйця, мед і цукор, пише DW. За словами Войцеховського, на Раді ЄС було представлено багато різних позицій з різних аспектів ситуації.
Проте, представники низки інших країн ЄС виступили проти заборони на імпорт, пише DW. Зокрема, у Фінляндії назвали обмеження на імпорт неправильним рішенням.
"Найгірше те, що ці заборони на ввезення продуктів із України підкріплюють наратив Росії. Нераціонально з одного боку надавати масштабну підтримку Україні, а з іншого - блокувати експорт звідти і економічні можливості для Києва", - сказав міністр сільського господарства цієї країни Антті Курвінен.
За його словами, слід знайти інші способи, у тому числі, поліпшити роботу "ліній солідарності", доставляти продукцію в порти ЄС, а також задіяти інструменти, які є в розпорядженні Євросоюзу, щоб допомогти сусіднім із Україною державам.
Латвійський міністр Дідзіс Шмітс також не згоден із забороною на імпорт продукції з України.
"Існують інші способи вирішити проблему на внутрішньому ринку, окрім як закривати кордони. У нас є сільськогосподарський фонд, який можна задіяти, можна виробити політику транзиту української продукції в треті країни, але не можна закривати кордони в такій ситуації, адже війна триває, а українці зазнають труднощів із експортом своєї продукції", - сказав він.
Заборона на ввезення зерна з України - що відомо
Як повідомляв УНІАН, після початку повномасштабного вторгнення в умовах заблокованого морського шляху Євросоюз скасував усі тарифи і квоти на транзит українського зерна, щоб його можна було вільно перевозити через територію блоку для подальшого експорту в інші держави.
Однак, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини стверджують, що втратили 417 мільйонів євро через наплив українського зерна на їхні ринки. Місцеві фермери також виходили на протести.
15 квітня Польща заборонила ввезення зерна та іншого продовольства з України. Ця заборона стосується і транзиту товарів. Після цього аналогічні заборони ввели в Угорщині та Словаччині, проте пообіцяли зберегти транзит. Після переговорів Польща пообіцяла відновити транзит зерна.
У свою чергу, Єврокомісія назвала односторонні рішення країн про заборону на ввезення товарів неприйнятними, підкресливши, що торгова політика є виключною компетенцією ЄС. Однак пізніше Єврокомісія погодила заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику.
Також Європейська комісія погодилася ввести заборону на імпорт соняшникової олії з України, однак виступила за збереження його транзиту.
