Гарантом надійної роботи української енергосистеми, яка перебуває в ризиковій зоні через агресію Росії, що спричинила війну на Донбасі, залишається генерація електроенергії на АЕС, оператором яких є Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Між тим, компанія, незважаючи на її вклад, змушена працювати в умовах непередбачуваної тарифної політики та низки гібридних загроз. Про це йдеться в аналітичній статті директора-засновника Європейсько-української бізнес-ради Джеймса Вілсона, опублікованій виданням EU Today.
«У першій половині цього року атомна енергетика прийшла на допомогу Україні. Блокада поставок вугілля з окупованих територій Донецької та Луганської областей викликала повну зупинку блоків теплових електростанцій, які працюють на антрациті. Виробництво атомної енергетики зросло до 60% від рівня споживання. Але тариф для АЕС був фактично знижений з 51,2 до 46,6 коп. за 1 кВт-год, тоді як тариф для теплової генерації був збільшений до 2 грн за 1 кВт-год», - зазначив важливі індикатори експерт.
Вілсон вказує на те, що Національна комісія, яка здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, має намір ще більше знизити тариф на електроенергію від «Енергоатому» - до 40 коп. за 1 кВт-год, засновуючи свою позицію на спірних аргументах, що компанія не погодила низку капітальних інвестицій з Міністерством енергетики та вугільної промисловості. При цьому Нацкомісія відмовляється включити у тариф членські внески «Енергоатому» до Всесвітньої асоціації операторів АЕС.
Читайте також"Енергоатом" приєднався до системи відстеження порушень у закупівлях DoZorro
При цьому Вілсон наголошує, що «склад Нацкомісії може змінитися до листопада, що зробить тарифну ситуацію ще менш передбачуваною. Уряд України ще не почав процес вибору кандидатур до складу цієї комісії».
Вілсон також акцентує увагу на «чорному» піарі щодо «Енергоатома», головним бенефіціаром якої є Росія. Така інформаційна політика, згідно з його оцінкою, переслідує своєю метою дестабілізацію ситуації у сфері енергетичної безпеки України та відновлення втраченої монопольної позиції РФ як постачальника сировини й послуг для потреб української атомної енергетики.
«За останні три роки компанія «Енергоатом» збільшила прозорість публічних закупівель відповідно з найкращими комерційними бізнес-практиками, а також диверсифікувала поставки ядерного палива, високотехнологічного обладнання та послуг, знизивши свою залежність від російських постачань», - наголошує експерт, зазначаючи при цьому, що втрата українського ринку боляче б'є по інтересах РФ й загрожує кремлівської міжнародної ядерної дипломатії.
«Тому не дивно, що ляльководом «чорної» пропаганди, спрямованої проти української атомної енергетики, є Російська Федерація. Але їй також допомагає відсутність належної турботи й уваги «Енергоатому» з боку українського уряду та провали його політики, зокрема, в частині НКРЕКП та Державної служби геології та надр», - вважає Вілсон.
Говорячи про роль Держгеонадр, експерт нагадує, що служба на понад 9 місяців затримала продовження спецдозволу на видобування уранової руди для «Східного гірничо-збагачувального комбінату». Такі дії Вілсон розцінює як «ще один вражаючий приклад дій «п'ятої колони».
Експерт згадав і той факт, що минулого року народні депутати Андрій Деркач та Андрій Артеменко почали просувати кампанію, у ході якої голослівно заявляли, що робота АЕС не небезпечна, а керівництво «Енергоатому» та Державної інспекції з ядерного регулювання має бути замінено.
«На щастя для України, їхнє лобіювання зміни менеджменту державної атомної галузі зазнало поразки, а з ним і спроби Деркача та Артеменка повернути галузь під російський контроль, тим самим збільшивши залежність України від Росії під час війни», - наголошує Вілсон.
Він аналізує ситуацію з боргами держпідприємства «Енергоринок» перед «Енергоатомом» за продану електроенергію.
«На сьогодні підприємство вже має приголомшливу суму - 13 млрд грн. Як може вижити будь-який бізнес, коли він «голодує» без припливу доходів? Майбутня реформа енергоринку може включати в себе списання боргів, тоді «Енергоатом» потенційно може зіткнутися з ситуацією невиконання («Енергоринком» - УНІАН) платіжних зобов'язань», - прогнозує Вілсон, наголошуючи, що зараз оператор АЕС працює в умовах падіння курсу гривні, що призвело до зростання витрат (на 60%) на закупівлю ядерного палива і знизило можливість здійснювати капітальні інвестиції.
