Оператор підземних сховищ газу "Укртрансгаз" повідомив, що на середину серпня заповнюваність наших ПСГ нижча на 30% за торішній рівень. У сховищах перебувають 17,62 млрд кубометрів газу, тобто, використані тільки 57% потужностей. В "Укртрансгазі" запевняють, що до початку опалювального сезону українські трейдери закачають у ПСГ ще 2-3 млрд кубометрів газу, загального обсягу буде достатньо для проходження зими. А ось заповнюваність сховищ європейськими трейдерами впала і навряд чи ситуація зміниться. Що відбувається?
Ціна на газ на європейських хабах минулого року була на рекордно низькому рівні за двадцять років
Минулорічний сезон (2020/2021 рр.) був першим, коли наші газові сховища отримали нові можливості внаслідок завершення у 2019 році процесу андбандлінгу "Нафтогазу". На підвищення привабливості використання ПСГ спрацювали нові відповідні сервіси - "short haul" і "митний склад". Крім того, ціна на газ на європейських хабах торік була на рекордно низькому рівні за двадцять років – часом нижче за 50 доларів за тисячу кубометрів. Тому європейським трейдерам було вигідно закачувати газ в українські сховища. Звідси й безпрецедентна подія: майже третина потужностей наших ПСГ була використана європейськими компаніями. Нерезиденти - 80 компаній з 21 країни - закачали для зберігання за підсумками 2020 року 10 млрд кубометрів (при загальному обсязі сховищ 30,9 млрд кубометрів) в режимі "митний склад".
Зараз маятник газових цін хитнувся в інший бік. Ціна на газ знову б'є рекорди, але тепер уже в контексті зростання. Вона практично вдесятеро вища, ніж торік - понад 550 доларів за тисячу кубометрів. Трейдери прекрасно розуміють, що, купивши дорогий газ і закачавши його у сховища, в разі падіння ціни (а так чи інакше це відбудеться), дані операції, крім збитків, їм нічого не принесуть. Тому й немає такого, як торік, інтересу до використання ПСГ. Причому не тільки наших, а і європейських теж. Рівень їх наповненості також значно відстає від показників минулих років. Тобто, проблема не в Україні, а у стані європейського ринку газу, що спровоковано свідомими діями "Газпрому", націленими на ескалацію і підтримку на високому рівні газових цін в Європі.
Таким чином, ми відповідно не матимемо заповнення сховищ, як минулого року - майже під зав'язку. Така ситуація сезону 2021-2022 років. Вважаю, що в наступному році вона зміниться через те, що маятник все ж рушить у протилежний бік і, ймовірно, ринок збалансується. Хоча навряд чи повністю.
Робота "Північного потоку-1 і 2" безпосередньо не позначиться на українських ПСГ
Що стосується російських обхідних потоків - "Північного потоку-1 і 2","Турецького потоку", то їх робота безпосередньо не позначиться на наших ПСГ. Річ у тому, що вони на своїх маршрутах не мають газових сховищ і є неманевровними в плані задоволення пікових потреб європейських споживачів у газі. Попри багаторічні старання "Газпрому", в Європі він не завів собі великі потужності зберігання. Але ще в нульових відмовився від використання наших ПСГ. Європейські компанії не сильно готові допомагати "Газпрому" зі сховищами. Вони не для того збільшували їх потужності після газових криз 2006 і 2009 років, щоб передати "Газпрому". Це не тільки в інтересах корпоративного бізнесу, але й в цілях безпеки постачання газу територією ЄС. Тому використання європейськими компаніями наших потужностей зі зберігання газу, незалежно від маніпуляцій "Газпрому", матиме місце.
Ще одна мусована тема - якщо наші ПСГ будуть менше використовуватися, то це позначиться на їх технічному стані в плані погіршення. Такого не буде. ПСГ потрібні нам самим. Тому, попри песимістичну картину поточного сезону, очікування оптимістичні.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"
