Багато галузевих фахівців та отримувачів субсидій попервах вбачали в монетизації великі ризики, проте за підсумками першого місяця можна сміливо сказати, побоювання виявилися марними.
Зокрема представники компаній-постачальників послуг ЖКГ побоювалися, що отримувачі субсидій хибно зрозуміють призначення «живих грошей» і забудуть розрахуватися за комуналку.
Проте завдяки ґрунтовно підготовленій інформаційній кампанії, роз’ясненням з боку всіх залучених сторін (Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, Ощадбанку, Укрпошти) на початок березня всі отримувачі субсидій добре знали, яким чином буде виплачуватися субсидія та як саме слід розпорядитися отриманими грошима.
Так, субсидіанти заздалегідь отримали листи з роз’ясненням, у який спосіб вони отримають монетизовану субсидію. Наприклад, пенсіонери – або в відділеннях Укрпошти разом із пенсією, або ж на пенсійну банківську картку. Непенсіонери – на картку Ощадбанку (якщо вона вже відкрита) чи грошовим переказом у будь-якому з відділень цього банку.
Приємною несподіванкою для багатьох стала інформація, що за ощадного споживання комунальних послуг зекономлені гроші можна використати на власні потреби.
Людмила з Тернополя живе в будинку з індивідуальним опаленням і до оплати послуг ЖКГ ставиться дуже прискіпливо: «Я вже давно привчила своїх домашніх дуже економно витрачати тепло для обігріву житла. Цього місяця ми отримали 3700 гривень субсидії й після обов’язкових виплат 1000 гривень залишилась у нас. Я дуже втішена».
Підприємства-постачальники послуг ЖКГ так само задоволені результатами першого місяця реформи. Рівень платежів не знизився, а завдяки частковому погашенню рахунків залишками безготівкових субсидій у деяких регіонах сума платежів перевищила 100%.
Андрій Коболєв, голова правління НАК «Нафтогаз України», поділився березневою статистикою оплати за газ: «На прикладі Кіровоградської області, де більшість людей купують газ у Нафтогазу, бачимо, що споживачі-субсидіанти сплачують відповідально. За лютий вони використали газу на загальну суму 132,1 млн грн., а сплатили за нього 134,9 млн грн. (включно з переплатами) – понад 100% вартості… Це підтверджує нашу давню, проте актуальну й на сьогодні тезу – гроші варто довіряти конкретним людям, а не компаніям-посередникам».
Уже після першого місяця реформи плюси від монетизації субсидій стали очевидними як для держави, так і для кожного окремого отримувача субсидії. Тут і збереження енергоресурсів, і можливість використовувати державну допомогу більш раціонально, заробляючи на економії. Надалі монетизовані субсидії можуть стати доброю підмогою для реалізації програм енергоефективності, утеплення будинків.
Практика показала, що монетизація субсидій – важлива й успішна реформа.
