Країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР) готові брати участь у програмі збільшення ресурсів Міжнародного валютного фонду за умови розширення їхніх повноважень у рамках структури.
Таку позицію держав БРІКС озвучив міністр фінансів Бразилії Гідо Мантега за підсумками консультацій із колегами, передає Reuters.
«Ми поки не можемо назвати конкретну цифру, оскільки є певні попередні умови, які мають бути дотримані», - пояснив він.
Як зазначає РБК, підтримка програми збільшення кредитного потенціалу МВФ із боку Росії, Китаю та Бразилії відіграє суттєву роль в успіху ініціативи.
Раніше глава МВФ Крістін Лагард озвучила потребу фонду в додатковому фінансуванні в розмірі 400 млрд дол. Ці кошти необхідні фонду, щоб успішно справлятися з ситуацією в єврозоні, охопленій борговою кризою, зазначила К.Лагард. Напередодні стало відомо, що країни Європи та Японія готові надати МВФ 320 млрд дол. Решту 80 млрд дол. структура сподівається отримати від БРІКС.
Міністри фінансів і глави Центробанків країн "великої двадцятки" (G20) провели неформальну зустріч напередодні засідання, яке відбудеться пізніше сьогодні. На порядку денному - питання збільшення ресурсів МВФ.
Як зазначив один із представників делегації БРІКС, група схиляється до підтримки ініціативи, але на певних умовах, головною з яких є збільшення голосуючих прав у МВФ. Крім того, для участі в програмі розширення кредитного потенціалу МВФ деяким країнам необхідно отримати схвалення парламентів.
К.Лагард зазначала, що питання збільшення ролі БРІКС у рамках МВФ є пріоритетним і що вона підніме цю тему під час зустрічей із главами держав-членів, що входять до МВФ.
Напередодні стало відомо, що США відмовилися надати кошти, аргументувавши це тим, що вже зробили внесок у рамках забезпечення доларовою ліквідністю європейських банків.
Нагадаємо, минулого тижня в ЗМІ з'явилася інформація, що країни G20 можуть виділити близько 400-500 млрд дол., необхідних для боротьби з борговою кризою єврозони.
Раніше, в січні 2012 р., МВФ заявив про необхідність залучення додаткових ресурсів на суму 600 млрд євро, щоб продовжувати діяти як кредитор останньої інстанції для охоплених борговою кризою країн.
У квітні 2012 р. К.Лагард оголосила, що фонду, ймовірно, не знадобиться така велика сума, оскільки економічні ризики знижуються за рахунок того, що Європейський центральний банк проводить довгострокові операції рефінансування, видаючи банкам пільгові кредити.
