Кабінет Міністрів минулого тижня відмовився запроваджувати в Україні 10%-ий збір на продаж валюти для закупівлі імпортних товарів та послуг. Головною причиною такого рішення влади називають активний спротив вітчизняного бізнесу, який прямо заявив, що левова частка компаній в нинішніх умовах може не витримати додаткового фінансового навантаження, тому може вдатися до скорочення персоналу або й взагалі закритися.
У якості аргументів представники бізнесу назвали те, що запровадження імпортного збору може бути розцінене як дискримінаційний захід щодо товарів та послуг з країн, які надали товарам з України режим найбільшого сприяння та скасували мита.
Крім того, додатковий податок неминуче відобразився б на цінах для кінцевого споживача та призвів би до подорожчання такої важливої продукції критичного імпорту, як нафтопродукти, газ, вугілля, медикаменти. На сьогодні аналогічна продукція в Україні просто не виробляється.
Власне ідея так званого податку на імпорт народилася в надрах Національного банку та була підтримана Міністерством фінансів
Негативно цю ідею зустріли й вітчизняні підприємства, які повинні завозити в Україну іноземне обладнання чи сировину. Ще одним важливим аргументом бізнес назвав неминуче збільшення товарної контрабанди, тобто замість більшої відкритості економіки держава могла отримати зростання її тінізації.
Навряд чи ініціатори запровадження збору не знали про можливу реакцію бізнесу та наслідки для економіки. Проте все одно зробили цю спробу і, судячи з усього, у найближчому майбутньому можуть намагатися "зайти на друге коло", причому цього разу з більшою вірогідністю досягти своєї мети.
Варто згадати, що власне ідея так званого податку на імпорт народилася в надрах Національного банку та була підтримана Міністерством фінансів. Як зазначив очільник НБУ Кирило Шевченко, хоча запровадження додаткового збору на сьогодні є вкрай непопулярним рішенням, але альтернативи йому немає. За його словами, річ не тільки в тому, що новий податок міг щомісячно приносити державі 15-18 мільярдів гривень без суттєвого збільшення інфляції. Більш важливим наслідком його запровадження мала стати можливість зберегти золотовалютні резерви України.
Хоча точністю урядові макропрогнози похизуватися не можуть, проте озвучені цифри свідчать про доволі негативні тенденції
Шевченко нагадав, що на початок року міжнародні резерви Нацбанку становили майже 31 мільярд доларів, а станом на 1 серпня вони вже знизилися до 22,4 мільярдів. Всі розуміють, що ці резерви не безмежні, тому за умови продовження війни вони будуть танути, і навіть іноземна фінансова допомога навряд чи зможе зупинити девальвацію гривні та зростання інфляції.
Також слід звернути увагу на цифри макроекономічного прогнозу від Міністерства економіки на 2023 рік, які минулого тижня з’явилися у ЗМІ. До 15 вересня уряд має надати Верховній Раді проєкт державного бюджету на наступний рік, і саме цей макропрогноз є основою для розробки головного фінансового документу країни.
Так ось, згідно з макропрогнозом, у наступному році валовий внутрішній продукт після скорочення на третину цього року має зрости на 4,6 відсотків, курс долара сягне 50 гривень, а індекс споживчих цін – 30,6 відсотків. Крім цього, рівень безробіття має скласти 28,2 відсотки, а середня зарплата — 18 508 гривень.
Є питання, чи зможе держава втримати під контролем інфляцію та як вона буде боротися з контрабандою
Хоча точністю урядові макропрогнози похизуватися не можуть, проте озвучені цифри свідчать про доволі негативні тенденції.
Що стосується урядового варіанту проекту Держбюджету-2023, то на нього поки що доведеться почекати, проте вже зараз можна змалювати приблизну картину на основі останніх даних.
Так, у серпні до загального фонду державної казни надійшло 204,6 мільярдів гривень, з яких майже половину (109,7 мільярдів гривень) склала міжнародна допомога. Серед власних доходів найбільша частка належить податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – 26,2 мільярди гривень. Далі йдуть податок на прибуток підприємств (17,4 мільярдів гривень) та податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 16,4 мільярди гривень (зібрано 25,9 млрд грн, а відшкодовано – 9,5 млрд грн).
Можливим варіантом є суттєве збільшення надходжень від військових облігацій
При цьому, видатки державного бюджету у серпні склали 230,9 мільярдів гривень. Тобто, навіть за умови суттєвої підтримки з боку іноземних країн дефіцит держбюджету склав 26 мільярдів гривень.
І ось у таких умовах владі потрібно вирішувати, за рахунок чого закривати суттєву діру у бюджеті.
Авжеж, можна очікувати, що партнери не просто надалі надсилатимуть Україні фінансову допомогу, але й суттєво збільшать її. Проте навряд чи цей план можна вважати дієвим – краще готуватися до найгіршого варіанту з переходом на бюджетне самозабезпечення.
Тому згаданий вище варіант із поступовою девальвацією гривні до позначки у 50 гривень може бути розглянутий у якості можливості стимулювати вітчизняний експорт та збільшення бюджетних доходів на зростанні цін. Але тут є питання, чи зможе держава втримати під контролем інфляцію та як вона буде боротися з контрабандою.
Також уряд може вдатися до банального "друку грошей", щоб фінансувати бюджетний дефіцит. Проте у цьому випадку ціни на товари гарантовано перевищать прогнозовані показники, причому набагато. Тому виникає питання, наскільки доцільно це робити під час війни та на фоні падіння доходів населення.
Дилему із покриттям бюджетного дефіциту Кабміну потрібно буде вирішувати і вирішувати оперативно
Іншим можливим варіантом є суттєве збільшення надходжень від військових облігацій. Однак попит на них невпинно падає, тому потрібно суттєво підвищувати відсоткові ставки за цими цінними паперами, щоб зацікавити потенційних покупців. А це призведе до збільшення суми, яку потрібно буде повертати вже у короткостроковій перспективі.
Залишається варіант зі скороченням деяких видів видатків державного бюджету та пошуком додаткових джерел доходів. І цими доходами якраз і може стати новий збір на імпортні товари. Проте у разі реалізації цієї ідеї потрібно визначитися з переліком товарів критичного імпорту, яких це нововведення торкатися не повинно або ж застосовувати для них більш низьку ставку нового податку.
Варто розуміти, що дилему із покриттям бюджетного дефіциту Кабміну потрібно буде вирішувати і вирішувати оперативно. Але незалежно від варіанту вирішення проблеми можна з упевненістю казати, що на Україну однозначно очікує здорожчання імпортних товарів. Тому усім українцям краще вже зараз готуватися до такого перебігу подій.
А яким чином це відбудеться – внаслідок девальвації гривні, після запровадження збору на іноземну продукцію, або ж через інші механізми – це вже вибір влади, яка має максимально знизити негативні ефекти для економіки та громадян.
Дмитро Шварц
