У своєму новому блозі на порталі Ліга доцент Державного податкового університету, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін аналізує слабкі місця ухваленого в другому читанні Держбюджету-2022. Автор вважає, що для виконання цього документу законотворцям доведеться його корегувати, зважаючи на нові виклики, які стоять перед Україною.
Андрій Гмирін пише, що під час свого попереднього аналізу він звертав увагу читачів блогу на низку проблемних моментів законопроєкту про Держбюджет-2022, вбачаючи у ньому ознаки незбалансованості і відсутності комплексного підходу. За його словами, він сподівався, що до другого читання Кабмін і Верховна Рада вдосконалять цей законопроєкт. Але цього не сталося, констатує експерт.
Він зазначає, що в Держбюджеті-2022 проігноровано фактор зростання цін на енергоносії у світі, хоча ця тенденція прослідковувалася вже давно і була пов’язана з геополітичними кроками Росії – головного постачальника газу в Європу і Україну. Так, ціна січневого ф'ючерсу на біржових торгах у Європі сягнула рекордних $2039 за тисячу кубометрів. Зростання цін на газ неодмінно позначиться на збільшенні обсягів бюджетних витрат, зазначає аналітик. Іншим фактором, який має тривалий вплив на українську економіку, і який не до кінця врахували Кабмін і ВР у своєму законопроєкті, - це пандемія коронавірусу і пов’язані з нею карантинні обмеження. Андрій Гмирін наводить слова заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, який під час брифінгу 21 грудня повідомив, що ковідний карантин коштував Україні 0,8% зростання ВВП у 2021 році.
Також науковець аналізує статті Держбюджету-2022, які стосуються соціальних витрат. Він пише, що в законі про держбюджет передбачено підвищення з 1 жовтня мінімальної заробітної плати до 6 700 грн, хоча раніше Кабмін планував здійснити цей крок лише до позначки у 6 500 грн і з 1 січня. Андрій Гмирін вважає підвищення "мінімалки" саме по собі необхідним, але зазначає, що проводити його слід згідно з графіком і відповідно до росту ВВП. Крім того у законі про державний бюджет на 2022 рік є пункт про встановлення мінімальної зарплати лікарям на рівні 20 000 грн та середньої – 22 500 грн (приріст становить 56%).
Інша стаття державного кошторису, на яку звертає увагу аналітик, стосується видатків у сумі 28,2 млрд грн на індексацію пенсій. При цьому загальний бюджет пенсійного фонду на 2022 рік становить 531,2 млрд грн. На думку експерта, такий обсяг коштів не означає суттєвого підвищення грошового забезпечення пенсіонерів. Він лише свідчить про демографічну кризу – збільшення у суспільстві частки людей похилого віку, - і це зумовлює податкове навантаження у вигляді ЄСВ на працюючих громадян.
Близько 1,4 млрд грн закладено у бюджет на розширення переліку адміністративних Е-послуг. Крім "Дії" в Україні мають з’явитися е-Ветеран, е-Нотаріат, е-Аудитор, е-Податки, е-Будівництво. На думку Андрія Гмиріна, закладених у бюджеті коштів навряд чи вистачить на реалізацію цих проєктів, але сам підхід до "цифровізації" адмінпослуг він вітає. Сумнівається він і в тому, чи достатньо буде профінансований у 2022 році оборонний сектор держави – особливо, у випадку повномасштабної збройної агресії з боку РФ. На оборону в новому році держбюджетом передбачено не менше 5% від ВВП, як того і вимагає Бюджетний кодекс.
За словами експерта, вартою уваги є стаття бюджету, яка стосується видатків на субсидії громадянам для оплати ними житлово-комунальних послуг. До першого читання в законопроєкті фігурувала сума в 34 млрд грн, до другого автори збільшили її до 38,4 млрд грн (це на кілька мільярдів гривень більше від рівня видатків минулого року). При цьому, на кінець 2021 року прогнозоване збільшення субсидіювання вже сягнуло 47 млрд грн. Тобто, пише Андрій Гмирін, реальні потреби фінансування субсидій значно перевищили закладені в бюджет поточного року видатки.
Автор нагадує, що основними донорами бюджету є вітчизняні підприємства, які сплачують ПДВ, ПДФО та податок на прибуток. Серед бюджетних новацій дохідної частини - підвищення відрахувань від рентних платежів, прогнозована сума яких між першим і другим читанням зросла на 24 млрд грн і сягнула 70 млрд грн. Андрій Гмирін вважає цей показник занадто оптимістичним.
"Хочу нагадати, що ухвалений 2 грудня Держбюджет-2022 містить передбачуваний дефіцит на рівні 5,5% від ВВП. Для країни, яка перебуває в стані турбулентності, це забагато. Знову доведеться оббивати пороги МВФ? Я переконаний, що такий підхід до планування головного кошторису держави є вкрай помилковим, тому Кабміну і Верховній Раді доведеться суттєво корегувати його на стадії виконання", - резюмує Андрій Гмирін.
