Розмови про те, що Фонд державного майна України стане не лише ріелтором держвласності, але й повноцінною корпорацією розвитку, яка збільшить капіталізацію країни – виявилися лише піаром. Практика управління держпідприємствами та плани приватизації держактивів, доводять, що ніяких позитивних якісних змін в діяльності ФДМУ не відбулося – відзначають ЗМІ.
На думку журналістів видання "Коментарі", головний акцент у роботі Фонду зроблено не на стратегію і навіть не на тактику, а на операційну діяльність, тобто валовий розпродаж всього, від часток російських олігархів в ТРЦ до унікальних добувних підприємств. Іноді складається таке враження, немов Фонд поспішає позбутися найбільш привабливих активів ще до закінчення війни, без огляду на програми післявоєнного відновлення економіки та не очікуючи, поки серйозний західний інвестор наважиться прийти в Україну із великими грошима. При цьому, посадовці повністю усвідомлюють і відверто визнають, що під час війни, мало хто забажає вкладати кошти в країну.
До того ж, якщо перед реприватизацією "Криворіжсталі", за яку 2005 року вторгували рекордні 4,8 млрд. дол., комбінат нахвалювали як "єдину дитину перед заручинами", то анонс великої приватизації 2023 року чомусь більше схожий на некролог. "Якщо ми не продамо їх (великі підприємства) в цьому році, то у наступному їх єдиною цінністю буде нерухомість, а ще через рік – лише земля, на якій вони стоять" - наводять ЗМІ цитату голови ФДМУ Р. Умерова.
Напевно, знайдеться чимало бажаючих піймати цінну рибу на скромну наживку у мутній воді приватизації військового часу, але зиск від цього для держави буде мінімальним. Бенефіціарами такої приватизації стануть хіба що наближені та поки не віддалені від влади бізнесмени, які знають справжню ціну українським активам та куплять їх без конкуренції під час "військового розпродажу". У підсумку отримаємо мільйони замість мільярдів, офшоризацію-2.0, нову порцію нелегітимної власності, втрату довіри всередині та зовні.
