До 20 листопада проект державного бюджету на 2022 рік має бути затверджений парламентом у другому читанні. Які головні його особливості і за рахунок чого країна наповнюватиме свою скарбницю вже найближчим часом?
Про це пише у своєму новому блозі на порталі Ліга доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.
На думку експерта, Кабмін зважено поставився до підготовки проекту Держбюджету-2022. Урядовці підвищили якість аналітичної роботи, знайшли широку підтримку серед депутатів, а тому документ цілком прогнозовано буде ухвалений в установлені строки. Він позбавлений будь-яких сюрпризів і цілком відповідає сучасним економічним реаліям, у яких живе країна.
Андрій Гмирін наводить ключові показники, закладені в проекті:
- зростання ВВП має становити 3,8%;
- індекс інфляції сягатиме 106,2%;
- доходи мають зрости на 14,44% відповідно до планового показника 2021 року і становитимуть 1267,4 млрд грн;
- видатки передбачені на рівні 1441,9 млрд грн, що більше за плановий показник 2021 року на 7,2%;
- дефіцит дорівнюватиме 188 млрд грн, що на 23,77% менше за плановий показник 2021 року;
- дефіцит (%ВВП) становитиме 3,5% (план 2021 року – 5,5%)
- на погашення державного боргу передбачено 393,325 млн грн, що на 16,02% менше за плановий показник 2021 року;
- на обслуговування держборгу в 2022 році заплановано виділити 181,415 млн грн – це на 14,33% більше за показник, закладений у держбюджеті 2021 року.
Водночас проект Держбюджету-2022 не враховує низки факторів, а тому є вразливим, зазначає аналітик. Наприклад, слід взяти до уваги стрімке зростання світових цін на енергоносії – насамперед, нафту й газ, а також наслідки нещодавньої угоди між Угорщиною і РФ щодо постачання газу в обхід України і відмову Білорусі у постачанні електроенергії задля балансування українського ринку. Відтак виконання Держбюджету-2022 може опинитися під загрозою, вважає науковець.
Головну свою увагу Андрій Гмирін зосереджує на інструментах формування дохідної частини майбутнього бюджету. Один із них – це податки. Зокрема, на 2 млрд грн мають зрости доходи від внутрішнього ПДВ і на 6,9 млрд грн від ПДВ з імпортованих товарів. Щоправда, експерт висловлює сумнів з приводу того, чи вдасться Кабміну отримати такі суми з огляду на системну корупцію на митниці та різноманітні схеми з мінімізації податків.
Інше джерело бюджетних надходжень – податок на прибуток. Згідно з проектом Держбюджету-2022 скарбниця має отримати від нього близько 30 млрд грн, що становить понад 70% від прогнозованого збільшення усіх доходів бюджету. Науковець припускає, що цю суму автори документу визначили, орієнтуючись на обмеження у врахуванні збитків із податку на прибуток попередніх періодів для великих платників податків. Він нагадує, що ці обмеження передбачені ухваленим нещодавно законом №5600, який просувався як "антиолігархічний" і одним із ключових положень якого було приведення методики розрахунку рентної плати із видобутку залізної руди до її реальної цінової кон’юнктури.
"У читача може виникнути питання: якщо уряд сподівається отримати від реалізації положень "антиолігархічного" закону 30 млрд грн (податок на прибуток від реалізації), то в чому полягає, власне, антиолігархічний ефект цього правового документу? І де тоді стрімке збільшення надходжень від рентної плати із видобутку залізної руди?" - пише Андрій Гмирін. А далі пояснює: причиною відсутності збільшення надходжень від ринкового визначення бази для нарахування ренти на видобуток залізної руди, є сам ринок. Адже коли законопроект розроблявся, ціни на залізну руду досягли пікового значення. А вже на момент голосування у ВР вони повернулись до свого середнього рівня, а отже, і база для нарахування ренти не збільшилась.
І все ж експерт певен, що ринковий метод визначення бази для ренти є справедливим, оскільки дозволяє урівноважити зростання прибутку із продажу залізної руди зі збільшенням сплати самої ренти. Він припускає, що нинішній рівень цін на залізну руду, котрий нівелює підвищення бази для нарахування ренти на даному етапі, і був тим чинником, який дозволив ухвалити закон №5600. На думку аналітика, цей документ створює певні преференції для олігархів (на відміну від інших гравців ринку), оскільки убезпечує їх від реального збільшення ренти щонайменше на рік. Андрій Гмирін пише, що це вкотре демонструє намір держави отримати всі зиски від податку на прибуток негайно і без жодних податкових послаблень для бізнесу.
Не оминув експерт увагою і високу роль в проекті Держбюджету-2022 внутрішніх запозичень – зокрема, реалізацію ОВДП. За словами науковця, подібний інструмент надходжень є дуже важливим, однак Кабмін досі не спромігся ефективно його використати – на це вказують скромні результати нещодавнього продажу довгострокових ОВДП у гривні.
В якості іншого прикладу неефективної роботи уряду з цінними паперами Андрій Гмирін наводить факт випуску державною компанією НЕК "Укренерго" 5-річних "зелених єврооблігацій" на суму 825 млн доларів з річної дохідністю 6,875%. Планувалося, що отримані від продажу цих паперів кошти Кабмін спрямує на погашення боргів перед виробниками "зеленої енергії". Натомість урядовці спробували перекрити цими коштами, залученими переважно від іноземних інвесторів, бюджетні "дірки", а це може мати глобальні негативні наслідки для всього кредитного рейтингу України, вважає аналітик.
Головними чинниками, які вплинуть на показники надходжень від реалізації ОВДП, експерт називає інфляцію і рівень облікової ставки НБУ. Він пояснює, що в Україні інфляційні процеси (так само, як і девальвація гривні) досягають свого піку наприкінці І – початку II кварталів, а тому результат виконання цієї статті доходів бюджету можна буде оцінити вже найближчим часом. Водночас автор блогу радить урядовцям і парламентарям використовувати для пожвавлення української економіки будь-які інструменти – чи то буде державне фінансування, чи інвестиції від легального бізнесу, чи амністовані капітали з тіньового сектору (виняток – кошти, набуті злочинним шляхом).
"Цього разу Кабмін достатньо тверезо поставився до формування бюджету наступного року, передбачив у ньому низку слушних кроків. Водночас авторам законопроекту поки що бракує комплексного бачення ситуації, вміння передбачити результат. Крім того, ухвалення бюджету на доволі ранньому етапі повинно виключати необдумані кроки уряду - наприклад, такі як історія з нецільовим використанням коштів від зелених єврооблігацій. Беручи до уваги останні тенденції, можна зробити висновок, що визначальним чинником збалансованості бюджету 2022 року буде ситуація на енергетичному ринку. Отже, навіть попри порівняно невеликий дефіцит бюджету на 2022 рік, уряду не завадило б приділити більшу увагу енергетичній безпеці держави, наприклад, створити окремий фонд для покриття витрат від цілком можливої кризи в енергетиці", - підсумовує Андрій Гмирін.
