Президент РФ Володимир Путін все ще може заявляти, що російська економіка працює "краще, ніж очікувалося раніше", проте в умовах напруженого ринку праці та відсутності ознак зниження інфляції російська економіка фактично перегрівається.
Як йдеться в матеріалі Reuters, нинішній бум не тільки тимчасовий, але і є прелюдією до болісного економічного майбутнього. "Путін перевів економіку в режим повного військового фінансування. Це означає, що він планує тривалий конфлікт в Україні", - йдеться в матеріалі.
Згідно з останнім прогнозом Міжнародного валютного фонду, ВВП Росії цього року зросте на 2,2%. Це в три рази швидше очікуваного зростання єврозони цього року. Ще в лютому прогноз МВФ про те, що зростання економіки Росії в 2023 році складе 0,7%, був сприйнятий багатьма як оптимістичний. Основна причина несподіваного буму - це багатство витрат, розв'язане урядом, яке порушило давню традицію бюджетних обмежень для фінансування своєї війни в Україні.
Як йдеться у матеріалі, оборонний бюджет зріс до еквівалента 3,9% ВВП цього року з 2,7% у 2021 році, за рік до вторгнення в Україну. За офіційними планами, в 2024 році він підскочить більш ніж на 70%, досягнувши близько 6% ВВП. І це консервативні цифри, оскільки інші види військових витрат – наприклад, нове будівництво на окупованих територіях – приховані в інших розділах бюджету.
Військові зусилля концентрують державні ресурси у військово-промисловому секторі, що рясніє корупцією та неефективністю.
Військові пріоритети також чинять тиск на решту галузі, мобілізуючи людські ресурси, сприяючи обмеженості ринку праці. Рівень безробіття впав до рекордно низького рівня в 3% в серпні – до війни він ніколи не був нижчий за 4,4%. На війну було мобілізовано понад 300 000 російських чоловіків. Роботодавці скаржаться на нестачу кадрів, яка стає гострою навіть у таких галузях, як текстильна, мало пов'язаних з військовою машиною.
Як йдеться в матеріалі, гарні новини для агресора обмежені короткостроковою перспективою. У середньостроковій перспективі економіці агресора загрожує серія "бомб уповільненої дії", за словами російського економіста Олександра Прокопенко.
По-перше, це відтік мізків. Обмеженість ринку праці також пов'язана з еміграцією кваліфікованих робітників після вторгнення на Україну. За оцінками незалежного видання re:Росія, з лютого 2022 року країну залишили від 800 000 до 900 000 росіян. Серед них багато висококваліфікованих працівників, особливо в технологічній галузі, а також співробітників іноземних фірм та організацій. З часом це вплине на потенціал зростання економіки.
Друга загроза - слабкий рубль. Російська валюта впала на 30% з січневого максимуму. Її падіння прискорилося після червневого заколоту колишнього союзника Путіна Євгена Пригожина і його найманців Вагнера. Банк Росії не зміг зупинити падіння навіть після підвищення ключової ставки з 7,5% до 13% в цьому році.
Крах російської економіки
У серпні 2023 року російський рубль увійшов до трійки найслабших валют світу. За сім місяців 2023 року рубль втратив відносно долара 57%. Валюта країни-агресора, за темпами падіння обігнала навіть турецьку ліру.
3 жовтня рубль пробив позначку в 100 одиниць за долар. Відразу ж з'явилася інформація про те, що Москва готує екстрені обмеження для підтримки рубля.
25 жовтня 2023 року стало відомо про те, що росіяни судяться з Центробанком РФ через те, що сталося через годину після вторгнення в Україну. Московська фондова біржа відкрила торги о 7 годині ранку за місцевим часом, але припинила торги менш ніж через годину, так як о 6 годині ранку за місцевим часом 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
За цей короткий період індекс Московської біржі впав більш ніж на 11 відсотків, і обвал продовжився, коли торги відновилися. До кінця дня російський фондовий ринок пережив рекордний обвал, впавши на 33,28 відсотка. Обсяг біржових торгів у перший день повномасштабного вторгнення Путіна в Україну склав 374 мільярди рублів.
