В Офісі президента відбулася робоча зустріч радника президента України з питань економіки Олега Устенка з представниками вітчизняної хімічної промисловості. У нараді також взяв участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво президента України.
Хімічну галузь представляли керівники більшості хімічних підприємств України, представники профільних організацій та експерти галузі. Зокрема із доповідями виступили президент Союзу хіміків України Олексій Голубов, голова наглядової ради Дніпровського заводу мінеральних добрив (ДЗМУ) Сергій Лісковський, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, заступник директора АТ «ДніпроАзот» Андрій Сьомич, заступник директора Одеського припортового заводу (ОПЗ) Степан Кімінчіджі, директор зі зв’язків з органами державної влади Group DF Ігор Гольченко та заступник директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Сергій Поважнюк.
«Хімічна промисловість традиційно давала 8-9% ВВП нашої країни. Однак останнім часом вона переживає кризу та спад виробництва через низку негативних факторів. Серед них – конкурентна війна за український ринок з боку іноземного бізнесу», – зазначив Олег Устенко.
Директор зі зв’язків з органами державної влади Group DF Ігор Гольченко зазначив, що треба, насамперед, дивитися, чи є у хімічної галузі потенціал зростання в Україні. «Ми дивимося на зміни долі хімічної промисловості у ВВП України. З 5,1% у 2011 році впало до 3,3% у 2018 році. Ми дивимося, яку долю займає хімпром у ВВП інших країн, або наскільки потенційно вона може зрости в Україні. І тут ми бачимо цифри від 15% до 20% ВВП в інших країнах: Німеччина, Китай, Канада, США, Австрія, Туреччина. Це – потенціал росту. Тож, напевно, не варто її просто так кидати. Потенціал є».
Представники хімічних підприємств заявили про готовність перетворити галузь на один з основних драйверів залучення інвестицій, створення нових робочих місць та зростання заробітних плат, і закликали державу стати партнером у досягненні амбітних цілей.
Однією з головних тем дискусії стала проблема неконтрольованого імпорту мінеральних добрив з низки держав. Адже наразі це ключовий чинник, що негативно впливає на роботу українських хімічних підприємств та веде до залежності українського АПК від іноземних мінеральних добрив. Учасники зустрічі наголосили на важливості спеціальних розслідувань щодо імпорту мінеральних добрив в Україну незалежно від країни виробництва, які наразі проводить Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.
Голова наглядової ради Дніпровського заводу мінеральних добрив (ДЗМУ) Сергій Лісковський наголосив, що питання введення квот на імпорт фосфорних мінеральних добрив є актуальним протягом останніх шести років, і наголосив, що українськівиробники цілком здатні повернути собі 30-35% вітчизняного ринку. «На інших 65-70% нехай конкурує імпорт. Ми готові до цього», - наголосив Лісковський. «Щодо азотних добрив – це інша історія. Потенціал українських виробників – взагалі увесь ринок закрити власними ресурсами та бути експортно-орієнтованими», - додав він.
Сторони дійшли згоди, що вітчизняна хімічна промисловість має бути одним з пріоритетів державної політики, особливо враховуючи той факт, що в Україні очікується ухвалення законопроекту про обіг земель, а сільське господарство нашої країни, за експертними розрахунками, вже у найближчі п’ять років потребуватиме у півтора-два рази більше мінеральних добрив, ніж сьогодні. За словами українських хіміків, вітчизняні підприємства здатні задовольнити попит на більшість видів мінеральних добрив та суттєво знизити ризики імпортозалежності економіки.
Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов зазначив, що у дискусіях навколо майбутнього українського хімпрому варто враховувати позицію аграріїв, проте запропонував відділяти інтереси так званих аграрних лобістських організацій від інтересів реального аграрного бізнесу.
«Останні півтора роки ми постійно проводимо «кущові» зустрічі хіміків та аграріїв, у яких вже взяло участь близько 130 аграрних компаній. Коли ми розмовляємо з власниками і директорами аграрних компаній, більшість із них із розумінням поставилися до ембарго на російські добрива, і навіть допустили певне підвищення ціни. Але аграрії хочуть бачити хоча б трьох-п’ятирічні стратегії, в яких вони чітко побачать: перше – як буде будуватися цінова політика і що на неї впливає, і друге – як буде будуватися система технологій, модернізації, і чи не будемо ми відставати від якихось продуктів, які не зможуть вийти на наш ринок», - заявив Іллічов.
Радник президента України Олег Устенко також зазначив, що, враховуючи те, що Україна має одну з найпотужніших виробничих баз у Східній Європі, українська хімічна галузь та вітчизняний АПК мають стати партнерами та за безпосередньої участі держави працювати над зміцненням продовольчої безпеки України.
