Білорусь і Казахстан відмовилися підтримати заборону Росії на імпорт з ЄС

Економісти назвали причини знецінення гривні

Ціна імпортного газу для України в липні становила $358,9

Відео дня

Гривня обвалилася ще сильніше - 13.60 грн/дол.

Нацбанк офіційно обвалив гривню до 13,13 за долар

Порошенко у листі до Яценюка вимагає терміново допомогти українському бізнесу

Словаччина готова до постачань газу до України

НБУ готовий впровадити жорсткі адміністративні заходи на валютному ринку на час АТО

Голова Нацбанку пояснила падіння гривні військовими діями і панікою

Рада ухвалила закон про створення вільної економічної зони Криму

***

Білорусь і Казахстан відмовилися підтримати заборону Росії на імпорт з ЄС

Президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився підтримати російську заборону на імпорт продовольства з країн, які ввели санкції проти Росії, пишуть "Ведомости". «Потрібні нам польські яблука - ми купуємо, але не для Росії, а для внутрішнього ринку, - заявив Лукашенко. - Потрібні якісь німецькі делікатеси - також купуємо для внутрішнього споживання. Треба нам щось переробляти - ми купуємо і переробляємо».

Транзитом у Росію імпортні продукти через Білорусь пройти не зможуть, запевнив Лукашенко: це він обіцяв президенту Росії Володимиру Путіну. Правда, за даними Белстата, за п'ять місяців 2014 р., білоруських лимонів в Росію поставлено на $1,7 млн, білоруських бананів - на $183 000, білоруських ананасів - на $37 000, білоруських горіхів (кокосових, бразильських, кеш'ю та мигдалю) - на $1,8 млн, білоруських мідій - на $792 000, білоруських восьминогів - на $449 000.

Другий партнер Росії по Митному союзу - Казахстан дотримується тієї ж позиції, що й Білорусь. Прес-служба президента країни Нурсултана Назарбаєва після його телефонної розмови з Путіним повідомила: «Це (заборона на імпорт сільгосппродукції) - односторонній захід Росії, це не передбачає залучення інших країн - членів Митного союзу і єдиного економічного простору (ЄЕП)».

З 2015 р. повинен заробити Євразійський економічний союз (ЄАЕС), наступна стадія інтеграції після Митного союзу і ЄЕП. Але в Росії, Білорусі і Казахстана, як і раніше, немає єдиної торгової політики, а одностороннє рішення Росії віддаляє можливість створення дійсно єдиної митної території, вважають експерти. Білорусь і Казахстан одного разу вже відмовилися підтримати російські захисні заходи - тоді вони стосувалися українських товарів.

***

Економісти назвали причини знецінення гривні

На серпневе зниження курсу гривні впливає ціла низка об'єктивних та суб'єктивних причин, вважають опитані економісти. Цього разу до суто об'єктивних чинників додалися дії валютних спекулянтів на міжбанківському валютному ринку, вважає керуючий партнер інвестиційної фірми Capital Times Ерік Найман.

Він нагадав, що надання Україні кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) затягується щонайменше на місяць. А за умов величезного дефіциту бюджету Нацбанк змушений ризикувати стабільністю грошової одиниці і просто друкувати гроші.

"Спекулянти в цій ситуації відчули, що в них розв'язані руки і вирішили зіграти на зниження курсу гривні. Очевидно, хтось із банкірів отримав надлишкову гривню і пустив її на валютний ринок", – розповів "Німецькій хвилі" експерт.

На відміну від Наймана, колишній представник уряду в Євразійській економічній комісії та екс-міністр економіки України Віктор Суслов стверджує, що для нинішнього зниження курсу гривні є занадто багато і суто економічних та політичних причин.

Попри те, що стан платіжного балансу зараз дещо покращився, очікувати притоку валюти в Україну не варто, вважає економіст. За його словами, найближчим часом очікується зниження обсягів українського експорту. А інвестори продовжують виводити капітали за межі держави.

Негативний вплив на курс гривні, як вважає Суслов, справляють торговельні війни. Зокрема, санкції Росії щодо України та санкції проти Росії з боку Києва, які набирають чинності 12 серпня. "Вся ця торговельна війна та бойові дії на Донбасі створюють дуже погані перспективи платіжного балансу України та спричиняють зростання попиту на валюту", – зазначив Суслов.

На його думку, свій внесок у розкручування спіралі падіння курсу гривні зробив Національний банк України. 10 серпня в українській пресі було опубліковане інтерв'ю з головою Нацбанку Валерією Гонтаревою. В ньому вона заявила, що НБУ не має наміру витрачати золотовалютні резерви для підтримання курсу гривні.  Він впевнений, що в економіці та політиці наразі немає чинників, які би породжували очікування щодо стабільності курсу гривні.

Валерія Гонтарева у згаданому інтерв'ю навала причиною падіння курсу гривні реакцію на військовий конфлікт на Донбасі. Але вона вважає, що це тимчасове явище. "Зовнішня позиція країни за останні місяці значно поліпшилася, макроекономічні підстави для суттєвих курсових коливань – відсутні. Ми будемо йти в руслі ринку. Наше завдання – стабілізувати ринок", – заявила голова Нацбанку.

Біржові аналітики зазначили, що 11 серпня НБУ втретє за останні дні здійснив валютну інтервенцію на торгах Міжбанківської валютної біржі. Прес-служба НБУ повідомила, що цей крок був здійснений "для згладжування надмірних коливань обмінного курсу на ринку".

Водночас НБУ знизив курс гривні 11 серпня ще на 22 копійки – до 12,826 гривні за долар. Таке коригування офіційного курсу валют у зв'язку з ситуацією на ринку відповідає одній з ключових вимог отримання кредитів від Міжнародного валютного фонду.

***

Ціна імпортного газу для України в липні становила $358,9

Середня ціна газу, який Україна імпортувала в липні 2014 року (середня митна вартість імпортного природного газу), становила 358,94 дол. за тис. кубометрів, повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Згідно з повідомленням, показники середньої митної вартості імпортного природного газу розраховані за даними періодичних митних декларацій.

Як повідомляв УНІАН, середня ціна газу, який Україна імпортувала в червні 2014 року (середня митна вартість імпортного природного газу), становила 281,63 дол. за тис. кубометрів, повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. «Мінекономрозвитку надає інформацію про фактичну ціну реалізації для газу природного за червень 2014 року, яка становить 281,63 дол. США за 1 тис. куб. м», - йдеться в повідомленні.

Довідка УНІАН. З 16 червня 2014 року «Газпром» припинив подачу палива для українських споживачів. Україна майже два місяці імпортує газ виключно з Європи за польським і угорським маршрутами. Чекає з вересня відкриття словацького маршруту.

***

Гривня обвалилася ще сильніше - 13.60 грн/дол.

У вівторок, 12 серпня, до закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара знизилися до рівня 13,4500/13,6000 грн/дол. проти 13,2000/13,5000 грн/дол. на 12:00.

Як повідомляє фінансова компанія «Інтербізнесконсалтинг», котирування гривні до євро до закриття торгів знизилися до 17,9455/18,1500 грн/євро проти 17,6160/18,0205 грн/євро, на 12:00.

На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3340/1,3385.

Щодо російського рубля котирування гривні до закриття торгів знизилися до 0,3677/0,3819 грн/рубль проти 0,3654/0,3741 грн/рубль, на 12:00.

У Росії курс долар-рубль підвищився, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 36,1135 (+0,0660).

Нагадаємо, голова Верховної Ради Олександр Турчинов запросив на 16.00 в парламент голову Національного банку Валерію Гонтареву для доповіді про ситуацію на фінансовому ринку України.

Національний банк у понеділок, 11 серпня, в третій раз з початку місяця вийшов на міжбанківський валютний ринок з двосторонніми котируваннями на рівні 12,61/12,70 грн/дол. Минулого тижня регулятор вперше після 3-місячної перерви двічі виходив на міжбанківський валютний ринок з інтервенціями, щоб зміцнити гривню. Зокрема, 5 серпня НБУ виходив з котируваннями 11,93/12,26 грн/дол. і продав 69 млн дол., 8 серпня - з котируваннями 12,45/12,60 грн/дол., продавши 31,450 млн дол. і купивши 35 млн дол.

За інформацією на сайті НБУ, регулятор не збирається відходити від політики гнучкого курсоутворення та пояснює тиск на обмінний курс реакцією ринку на військовий конфлікт на сході України, тоді як макроекономічні підстави для істотних курсових коливань відсутні.

Як заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва на зустрічі з журналістами 8 серпня, регулятор володіє необхідним запасом міцності у вигляді резервів, щоб заспокоїти валютний ринок, але у разі необхідності може застосувати адміністративні заходи його регулювання.

У цей час діє низка адміністративних обмежень НБУ на валютному ринку, у тому числі обов'язковий продаж 50% валютної виручки, контроль строків експортно-імпортних розрахунків, а також низка обмежень щодо валютних переказів та видачу готівкової валюти з банківських рахунків.

Як повідомляв УНІАН, у понеділок, 11 серпня, до закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні до долара встановилися на рівні 12,9200/13,2000 грн/дол., до євро - на рівні 17,2990/17,6780 грн/євро, до російського рубля - 0,3567/0,3654 грн/рубль.

***

Нацбанк офіційно обвалив гривню до 13,13 за долар

Національний банк України 12 серпня з 14:00 знизив офіційний курс гривні до 13.13 за долар.

Як повідомляє сайт НБУ, 100 USD зараз коштують 1313.9331 (11 серпня - 1282.5978). 100 EUR - 1758.8308 (11 серпня - 1717.1419). 10 RUR - 3.6450 (11 серпня - 3.5192). 

Як повідомляв УНІАН, сьогодні на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 13,0000/13,3000, на 12:00 ціни зросли до 13,2000/13,5000.

***

Порошенко у листі до Яценюка вимагає терміново допомогти українському бізнесу

Президент України Петро Порошенко закликає уряд до активізації реформування регуляторної політики та вжиття невідкладних заходів для цього.

«Звертаю Вашу увагу на необхідність якнайшвидшого початку Урядом реальних процесів дерегуляції в державі», - зазначив глава держави у листі до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, повідомили УНІАН у прес-службі президента.

«З огляду на важливість формування та реалізації узгодженої державної дерегуляційної політики в Україні, зволікання з початком реформ у цій сфері є неприпустимим. Наполегливо прошу в межах компетенції вжити невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве спрощення умов для ведення бізнесу в Україні», - наголосив президент.

Зокрема, Кабінет міністрів має істотно зменшити кількість регуляторних органів, скоротити кількість перевірок суб'єктів господарської діяльності, скасувати дозвільні, ліцензійні та інші документи, які створюють надмірні регуляторні бар'єри для ведення бізнесу в Україні, заявив Порошенко.

Окрему увагу глава держави звернув на питання створення сприятливого інвестиційного середовища та належних умов для суб’єктів малого та середнього бізнесу.

Як повідомляв УНІАН, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в рамках підготовки реформи податкового законодавства запропонувало уряду в якості базової концепції реформ скорочення кількості податків до восьми, а також зниження ставок низки податків, зокрема податку на додану вартість до 17%.

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував розробити нову редакцію Податкового кодексу і впровадити в Україні до 2016 року нову спрощену систему оподаткування, яка в першу чергу буде припускати скорочення базових податків до восьми. За словами голови уряду, виконання цього завдання дасть можливість спростити процедуру адміністрування збору податків, викорінити корупцію в податковій сфері й дати можливість підприємцям працювати у прозорих і зрозумілих умовах.

Концепцію податкової реформи також розробляє Міністерство фінансів України. Для цього в Мінфіні у квітні поточного року було створено 9 робочих груп, які в подальшому повинні внести свої пропозиції щодо нової редакції Податкового кодексу.

***

Словаччина готова до постачань газу до України

Фахівці оператора газотранспортної системи Словаччини - компанії Eustream завершили підготовчі роботи до реверсних постачань палива в Україну.

Про це РИА Новости повідомив офіційний представник компанії Eustream Ваграм Чугурян.

"Ми готові розпочати з 1 вересня цього року реверсні поставки газу до України з країн Центральної Європи в контрольному режимі, який передбачає постачання близько трьох мільярдів кубометрів на рік, - заявив Чугурян. - Із 1 березня 2015 року газопровід зможе здійснювати постачання на максимальній потужності 10 мільярдів кубометрів на рік".

Представник компанії Eustream нагадав, що в ході процедури Open Season кілька європейських фірм надали зобов'язувальні заявки на прокачування газу цією трубою.

Фахівці Eustream провели протягом останніх трьох місяців комплексну перевірку технічного стану газопроводу Ужгород-Вояни, побудованого 15 років тому, а також роботи зі спорудження додаткового 400-метрового трубопроводу до українського кордону. Більшу частину транзитних потужностей нового газопроводу до 2019 року викупила українська держкомпанія "Нафтогаз".

***

НБУ готовий впровадити жорсткі адміністративні заходи на валютному ринку на час АТО

Національний банк України готовий впровадити жорсткі адміністративні заходи до учасників валютного ринку на час проведення антитерористичної операції на сході країни.

Про це заявила голова НБУ Валерія Гонтарева, виступаючи в парламенті.

«Національний банк робитиме все можливе, щоб стабілізувати курс на його збалансованому рівні. Тому, якщо ринкові механізми, якими сьогодні оперує Національний банк, не спрацюють, то Національний банк запропонує ринку досить жорсткі адміністративні заходи на час ведення антитерористичної операції. Але я як голова Національного банку щиро підтримую ринкові методи», - сказала Гонтарева.

Голова НБУ зазначила, що якби вона була вільна від всіх зобов'язань за програмою з МВФ, то можливо, що такі заходи вже було б запроваджено. «Можливо, це було б необхідно зробити ще в кінці минулого тижня. Але ми направили їх МВФ, і нам потрібен час для обговорення», – пояснила вона.

Серед таких заходів, за словами Гонтаревої, підвищення норми обов'язкового продажу валютної виручки експортерами до 100% з 50%, встановлених на даний час. 

«Можу вас запевнити, що експортери продають від 70 до 100% виручки. Я навіть обговорювала з банкірами, навіщо нам обов'язковий продаж 50% валютної виручки, якщо наші експортери продають 100%. Але сьогодні, коли ми обговорюємо з Міжнародним валютним фондом питання поліпшення ситуації, ми і це питання розглядаємо», - розповіла вона.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні на закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні щодо долара знизилися до рівня 13,4500/13,6000.

***

Голова Нацбанку пояснила падіння гривні військовими діями і панікою

Військові дії на сході України, а також паніка, зокрема серед банкірів, суттєво погіршує ситуацію на валютному ринку і розбалансовує ситуацію.

Таку думку висловила голова Національного банку Валерія Гонтарева, виступаючи в парламенті.

Вона також зазначила, що додатковими негативним фактором для гривні в даний час є розбалансованість макропоказників економіки України і очікування ефекту запровадження санкцій до російських компаній. 

«Учора увечері кілька провідних банкірів мені дзвонили і заявляли, що війна з Росією вже почалася, і російський конвой вже на території України. Але ви знаєте, що це була гуманітарна місія, яка ще не відбулася, все це провокує додаткове навантаження на курс гривні», - розповіла вона.

Водночас, Гонтарева вважає, що економічних передумов для нинішнього курсу гривні на рівні 13 грн за долар немає. Збалансованим курсом на сьогодні, заявила вона, є 11,50-11,90 грн за долар. Проте Нацбанк не готовий витрачати валютні резерви на підтримку такого курсу, додала Гонтарева.

«Жодних економічних чинників для курсу 13-13,5 не існує, це лише панічні настрої. Курс дуже відійшов від свого збалансованого рівня. Навіть зважаючи на військові дії, збалансований курс на сьогодні залишається на рівні 11,5-11,9 грн за долар», - наголосила вона.

За словами Гонтаревої, Нацбанк за останні 7 днів уже продав на міжбанківському валютному ринку 150 млн дол.

«Національний банк за останні 7 днів вже тричі виходив на валютний ринок з продажем валюти для підтримки стабільності валютного ринку. Національний банк проводив інтервенції не за фіксованим курсом, а за ринковим, і згладжував панічну поведінку учасників ринку. Національний банк продав на ринку 150 млн дол. за останні 7 днів і планує брати активну участь у валютному ринку й надалі», - додала вона.

Як повідомляв УНІАН, НБУ у вівторок, 12 серпня, знизив офіційний курс гривні до долара до 13,13.

Крім того, сьогодні на закриття торгів на міжбанківському валютному ринку котирування гривні щодо долара знизилися до рівня 13,45/13,60.

***

Рада ухвалила закон про створення вільної економічної зони Криму

Верховна Рада України ухвалила закон про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (№ 4032а).

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 227 народних депутатів із 332 зареєстрованих у сесійній залі.

Це спеціальний закон, який визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України. Згідно із статтею 13 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” він створює вільну економічну зону Криму (ВЕЗ), а також врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними та юридичними особами, з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території та за її межами.

ВЕЗ Криму запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Кордон ВЕЗ Криму співпадає з суходільним адміністративним кордоном між Кримом та іншою територією України.

Територія ВЕЗ Криму не поширюється на виключну морську економічну зону України, визначену такою відповідно до норм Конвенції ООН з морського права і Додаткової угоди про здійснення частини XI такої конвенції, які відповідно набули чинності 16 листопада 1996 року і 28 липня 1998 року, а саме на: територіальне море України і прилеглі зони; протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства; континентальний шельф; відкрите море; режим островів та міжнародний район морського дна, а також на повітряний простір над Кримом, визначений таким відповідно до Конвенції цивільної авіації (Чиказькою конвенцією) від 7 грудня 1944 року.

На територію ВЕЗ Криму поширюються норми Договору з відкритого неба, ратифікованого законом України № 1509–14 від 2 березня 2000 року.

ВЕЗ Криму запроваджується на 10 повних календарних років, починаючи з дати набрання чинності цим законом.

Митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і громадян через адміністративний кордон ВЕЗ Криму здійснюється у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України.

На території ВЕЗ Криму не справляються загальнодержавні податки і збори, визначені у статті 9 розділу І “Загальні положення” Податкового кодексу України та збори на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, передбачених Законом «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Фізичні особи, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ Криму, підпадають під норми розділу XII “Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами” Митного кодексу України з урахуванням положень статті 9 цього закону щодо переміщення валютних цінностей.

Громадяни України при перетині адміністративного кордону ВЕЗ Криму, керуючись нормами Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” мають право:

а) перетнути адміністративний кордон за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного у статті 5 Закону “Про громадянство України” або у статті 2 Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”;

б) перетнути адміністративний кордон з-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред’явлення будь-якого з документів, визначених у статті 2 Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.

Україна гарантує захист майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб на території ВЕЗ Криму згідно із законами України, у тому числі щодо захисту іноземних інвестицій.

Державні гарантії за внутрішніми та зовнішніми місцевими запозиченнями (позиками) Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також осіб, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на їхній території, не надаються.

На фізичних осіб, які проживають (перебувають) на території ВЕЗ Криму та мають громадянство іноземної держави або є особами без громадянства, не поширюються державні гарантії (пільги, допомоги), встановлені законами “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та іншими законами України.

На території ВЕЗ Криму може застосуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товару (послуги, роботи), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ Криму, приймається як гривня так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1–2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів.

Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ Криму на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ Криму здійснюються виключно у гривні або у вільноконвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються Нацбанком.

Фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ Криму або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти або банківські метали на суму, встановлену НБУ згідно з декретом Кабінету міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та у відповідності до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму».

На громадян України, які постійно або тимчасово проживають на території ВЕЗ Криму та/або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, який має місцезнаходження на території ВЕЗ Криму, поширюються положення конвенцій Міжнародної організації праці (МОТ ООН), ратифікованих Україною, принципи тристоронньої декларації МОТ ООН про багатонаціональні підприємства і соціальну політику, а також інше законодавство України про працю.

На території ВЕЗ Криму:

а) гарантується вільна діяльність профспілок і право на страйк згідно із Законом “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Профспілка, яка поширює свою діяльність на територію ВЕЗ Криму, може бути створеною (її керівні органи розміщені) також за межами території ВЕЗ Криму;

б) діють норми законів “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”; “Про організації роботодавців, їхні об'єднання, права і гарантії їхньої діяльності” (з урахуванням того, що організація роботодавців (об’єднання роботодавців) може бути створеною (керівні органи розміщено) за межами території ВЕЗ Криму); “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Об’єкти права приватної, державної та комунальної власності, розташовані (які знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, що мали такі об’єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.

Будь-який громадянин вважається примусово переміщеною особою, якщо на початок тимчасової окупації він мав зареєстроване місце проживання на території Криму або Севастополя, і депортується (примусово направляється, вивозиться) за межі тимчасово окупованої території або не може повернутися у місце такого проживання за рішенням відповідних органів країни-окупанта.

Примусово переміщена особа:

а) одержує одноразову субсидію, яка складається з компенсації фактично понесених витрат на евакуацію з тимчасово окупованої території та коштів на первинне облаштування. Порядок розрахунку такої субсидії, її склад та строки надання визначаються Кабінетом міністрів України;

б) має право на безоплатне розміщення (навчання) у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на іншій території України. Порядок такого розміщення (навчання) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;

в) звільняється від плати за гуртожиток у разі вступу до вищих навчальних закладів, а також в аспірантуру чи докторантуру на іншій території України;

г) закріплюється за відповідними закладами охорони здоров’я та отримує безоплатно медичну допомогу та медичне обслуговування;

ґ) підпадає під дію норм законодавства України щодо правового статусу осіб, які вимушено залишили місця проживання внаслідок тимчасової окупації Криму і Севастополя.

У прикінцевих положеннях зазначається, що Закон “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим” втрачає чинність.

Закон “Про заборону грального бізнесу в Україні” не поширюється на територію ВЕЗ Криму.

УНІАН