Сьогодні - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Усі знають, чому ця дата відзначається 14 грудня? Розповідаю: 30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофагу над 4-м енергоблоком ЧАЕС, а через два тижні, 14 грудня, був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд четвертого енергоблоку атомної станції.
Попри те, що офіційно День ліквідаторів був введений тільки в 2006 році, відзначається він в Україні з 1986 року, коли учасники тих страшних подій на АЕС зібралися разом, щоб відзначити свою першу, але дуже важливу перемогу. Це день-нагадування про людей, які ціною здоров'я, свого життя протягом усього шести місяців, без проекту, без практики (до них ніхто й ніколи подібного не робив), побудували споруду, якою ізолювали зруйнований енергоблок, рятуючи світ від неминучої катастрофи. А потім зробили промисловий майданчик станції придатним для подальшої роботи та відновили генерацію електроенергії. Це день-заклик, щоб ще й ще раз сказати слова подяки кожному з ліквідаторів, поки вони ще живі й можуть відчути - вони це заслужили!
У Верховній Раді пам'ять про ліквідаторів вшанували хвилиною мовчання. Вірно. А як же вшанували живих ліквідаторів? Традиційно - теж промовчавши…
Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залишилися без необхідної медичної та соціальної допомоги
Пільги для учасників подій 1986 року як були заморожені з часів Януковича, так і залишаються в такому стані (причому мова йде не про переселенців, а саме про чорнобильців-ліквідаторів!). Хоча в Україні з 1 квітня 1991 року діє закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він ніколи не фінансувався на сто відсотків, а на сьогодні повністю вихолощений. Як наслідок - учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи залишилися навіть без необхідної медичної та соціальної допомоги.
На сьогодні з 600 тисяч ліквідаторів у живих залишилося трохи більше 100 тисяч. У 1986 році їм було, в середньому, 18-35 років, але були і набагато старше. Згідно із законом, ліквідаторами вважаються ті, хто безпосередньо брав участь в усуненні Чорнобильської аварії та її наслідків. В тому числі в проведенні евакуації людей і майна з чорнобильської зони, в першу чергу водії; "тимчасово спрямовані" у відрядження в Зону відчуження, включаючи військовослужбовців; хто працював у 1986 році на пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві та багато інших. Законом від 1991 року, який залишається в "незайманому" вигляді, чітко виписаний і статус постраждалих у результаті Чорнобильської катастрофи.
Не можна без сліз дивитися, як ліквідатор отримує на пошті сотню гривень як "бонус"
Але зараз усе якось змішалося. Різниця між різними категоріями "чорнобильців" не проглядається. Але ж так не має бути! Не можна без сліз дивитися, як ліквідатор отримує на пошті сотню гривень як "бонус" від держави на підтримку здоров'я. Працівники пошти підсміюються: "Мішок приготували, а то допомога в кишеню не поміститься" …
Хоча держава зобов'язалася забезпечити в повному обсязі пільги для "чорнобильців", особливо для ліквідаторів, на медичні, трудові, житлово-комунальні, транспортні, освітні, податкові, соціальні послуги, нічого цього немає і в помині.
Депутати ухвалили закон про підвищення "розмірів пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вони тепер не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи - 4800 гривень; для III групи - 3700 гривень, для дітей з інвалідністю - 3700 гривень. Але знову все змішали - і ліквідаторів, і постраждалих через аварію (переселенців). Абсолютно незрозуміло, про чиїх дітей мова йде в законі? Хто зі справжніх ліквідаторів із першою групою інвалідності (за українськими нормами – це "смертники") залишився в живих? А якщо страшну болячку заробив пізніше, то довести причинно-наслідковий зв'язок її з Чорнобильською катастрофою - щось зі світу фантастики…
Звичайно, потрібно враховувати, що, за даними ООН, Україна є найбіднішою країною Європи. Тому рятувальникам цієї самої Європи від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для гідного медико-соціального захисту просто немає коштів. Так, може, пора закликати ЄС фінансово допомогти в цій справі? Інакше ліквідатори продовжать виживати тільки силою духу і волі.
Нана Чорна
